м. Суми
30.05.2019 Справа № 920/848/18
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву (вх. № 1371(р) від 15.05.2019) Державного підприємства “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України”, с. Іванівка Великописарівського району Сумської області, про відстрочення виконання судового рішення у справі № 920/848/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Євробудмонтаж”, м. Охтирка Сумської області
до Державного підприємства “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України”, с. Іванівка Великописарівського району Сумської області
про стягнення 232338, 28 грн.
представники:
позивача - не прибув
відповідача - не прибув
при секретарі судового засідання - Пономаренко Т.М.
До господарського суду звернулось Державне підприємство “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України” із заявою № 114 від 15.05.2019 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 920/848/18, мотивуючи свої вимоги скрутним матеріальним становищем підприємства та тим, що підприємство є державним сільськогосподарським підприємством.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 14.02.2019 у справі № 920/848/18 позов задоволено частково. Стягнуто Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (42839, Сумська область, Великописарівський район, с. Іванівка, вул. Іванівська, 1; ід. код 00497727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Євробудмонтаж” (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Тімірязєва, 29; ід. код 31877015) заборгованість договором підряду від 08 серпня 2017 року № 45/1 та договором підряду від 20 вересня 2017 року № 62/3 в загальній сумі 222127,14 грн., в тому числі: 204222,74 грн. основного боргу, 16511,21 грн. пені, 1393,19 грн. 3% річних; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 3331,90 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 10211,14 грн. штрафу - відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 рішення Господарського суду Сумської області від 14.02.2019 у справі №920/848/18 залишено без змін.
23.05.2019 на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 14.02.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у даній справі виданий відповідний судовий наказ.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Отже, лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може розстрочити чи відстрочити виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів, відповідачем не зазначено обставин і відповідно не надано суду доказів на підтвердження обставин що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення. Наведені відповідачем доводи щодо тяжкого фінансового стану, відсутності коштів та наявності боргів - не можуть бути виключними обставинами, які б були підставою для відстрочення виплати боргу, оскільки такі обставини виникли внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не внаслідок незалежних від нього обставин.
Крім того, суд наголошує, що самі лише виписка з рахунку відповідача за період з 12.05.2019 по 13.05.2019, довідка про наявність сільськогосподарської продукції у відповідача та довідка про чисельність працівників на підприємстві і сума нарахувань на заробітну плату працівників не можуть свідчити про загальний фінансово-майновий стан боржника, оскільки не включають відомостей про наявність коштів на банківських рахунках (їх рух) окрім 1 дня, інформацію про інші активи (в тому числі: про рухоме та нерухоме майно, майнові права, тощо).
При цьому суд зауважує, що обов'язок доведення обставин, на які посилається Державне підприємство “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України в обґрунтування своїх вимог, покладається саме на заявника, який згідно з вимогами п.2 ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України повинен вживати заходів до з подання належних та допустимих доказів.
Заявником не доведено наявності обставин, які ускладнюють виконання боржником судового рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, незадовільний фінансовий стан не є підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, п.40.
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ЕСНR 2002-ІII, та рішення від 6 березня 2003 року у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27).
В рішенні від 20.06.2004 у справі «Півень проти України» Суд також зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Враховуючи викладене, оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду Державного підприємства “Дослідне господарство “Правдинське” Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено і підписано 30.05.2019.
Суддя В.Л. Котельницька