24 травня 2019 року
м. Київ
справа № 450/2382/16-ц
провадження № 61-9762ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня
2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд», про стягнення збитків,
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд», про стягнення збитків.
Рішенням Пустомитівского районного суду Львівської області від 14 травня
2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року рішення Пустомитівского районного суду Львівської області від 14 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 43 459,50 грн штрафних санкцій за прострочення в укладенні договору купівлі-продажу квартини, яка знаходить за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду
від 09 квітня 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 43 459,50 грн, яка станом на 01 січня
2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00х100=192 100,00).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Разом з тим, у касаційній скарзі заявник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, проте вказані посилання є безпідставними й не спростовують визначення цієї справи як малозначної.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подалакасаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя
особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Львівцентробуд», про стягнення збитків.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун