Ухвала
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 215/1067/17
провадження № 61-9003 ск 19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів,
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 про захист прав споживачів. Просила розірвати договір підряду № 10052016РШ від 10 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача загальну суму, сплачену за вказаним договором у розмірі 164 129 грн 40 коп., у тому числі: 119 422 грн передоплати, 39 707 грн 40 коп. неустойки та 5 тис. грн витрат за надання правової допомоги.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про захист прав споживачів задоволено повністю. Розірвано договір підряду № 10052016 РШ від 10 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загальну суму, сплачену за договором підряду № 10052016РШ від 10 травня 2016 року у розмірі 119 422 грн, неустойку у розмірі 39 707 грн 40 коп, витрати за надання правової допомоги у розмірі 5 тис. грн, а разом 164 129 грн 40 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2018 року залишено без змін.
У травні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову у цій справі становить 159 129 грн 40 коп., яка станом на 1 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 ? 100 = 192 100).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків судом не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної карги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services
v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживачів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта