21 травня 2019 року м. Дніпросправа № 280/1209/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Кязимовій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (головуючий суддя Конишевої О.В.)
у справі № 280/1209/19
за позовом приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»
до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Приватне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» звернулось до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому, просило:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 14.02.2019 №77 «Про виключення з Реєстру осіб, які здійснюють господарчу діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу» в частині виключення з Реєстру ПрАТ «Запоріжвогнетрив»;
зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів поновити ПрАТ «Запоріжвогнетрив» в Реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу.
Разом із позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дій оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, а саме: наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 14.02.2019 №77 «Про виключення з Реєстру осіб, які здійснюють господарчу діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу» в частині виключення з Реєстру ПрАТ «Запоріжвогнетрив».
Заява мотивована очевидною протиправністю оскаржуваного наказу, згідно якому підставою для виключення позивача з Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу, слугувало вчинення позивачем повторного порушення вимог Фітосанітарних правил, однак, позивачем не вчинювалось жодного «повторного порушення», тобто аналогічного порушення Фітосанітарних правил, а навпаки, вживалися всі необхідні заходи для виконання припису № 60/08-6003/000064 від 23.11.2018.
Також позивачем зазначено, що можливість здійснення виробництва дерев'яного пакувального матеріалу безпосередньо пов'язана із фактом включення суб'єкта господарювання до Реєстру, тому прийняте відповідачем рішення про виключення ПрАТ «Запоріжвогнетрив» з Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу, матиме вкрай негативні наслідки для підприємства у вигляді повної зупинки виробництва крупного в Україні підприємства з виготовлення вогнетривкої продукції в зв'язку із унеможливленням здійснення її поставки споживачам, втрати роботи та засобів існування для працівників підприємства, застосування до підприємства з боку контрагентів-покупців продукції штрафних санкцій за зрив строків поставки продукції, втрати іміджу підприємства та нашої держави в цілому перед зарубіжними постачальниками, не надходження податків до державного бюджету.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робі, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупині повністю або частково виключно за рішенням суду, тобто з огляду на вказану норму Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не має повноважень зупиняти виробництво дерев'яного пакувального матеріалу.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено з тих підстав, що заявником не надано доказів того, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Всі зазначені обставини у позовній заяві потребують доказуванню та їх не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або є Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.
Виходячи з наведених норм, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
При цьому заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Суд оцінює наявність обставин, що зумовлює застосування відповідних заходів, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом.
Спір в межах даної справ виник з приводу правомірності наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 14.02.2019 №77 «Про виключення з Реєстру осіб, які здійснюють господарчу діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу» в частині виключення з Реєстру ПрАТ «Запоріжвогнетрив».
З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що доводи позивача в обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, оскільки не свідчать про наявність умов, передбачених в ч.2 ст.150 КАС України.
Судом першої інстанції вірно вказано, що всі зазначені у позові обставини потребують доказуванню, що виключає очевидність ознак протиправності оскаржуваного наказу від 14.02.2019 № 44.
Також позивачем не доведено, що невжиття певних заходів може істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Прийняття відповідачем оскаржуваного наказу не може мати наслідком повне зупинення в цілому всього підприємства, про що зазначає позивач, одночасно посилаючись на те, що настання негативних наслідків для підприємства у вигляді повної зупинки виробництва вогнетривкої продукції фактично обумовлено неможливістю її поставки споживачам через відсутність дерев'яного пакувального матеріалу. При цьому за наданими в судовому засіданні поясненнями сторін позивач закуповує дерев'яний пакувальний матеріал у третіх осіб.
Крім того, слід зазначити, що у разі забезпечення позову у зазначений позивачем спосіб, суд фактично ухвалить судове рішення про відновлення правового становища позивача, яке існувало до прийняття оскаржуваного наказу без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову є правомірним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Запоріжвогнетрив» залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі № 280/1209/19 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко