29 травня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2472/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2019р. у справі №160/2472/19
за заявою :Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
до: про:ОСОБА_1 відшкодування витрат
18.03.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі- позивач, академія) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат / а.с. 5-7/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що 05.08.2017р. ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, 15.08.2017р. солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу академії та на всі види забезпечення та 15.08.2017р. між Міністерством оборони , в особі начальника академії, та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, умовами якого, серед іншого, передбачено обов'язок добровільно відшкодувати витрати пов'язані з утриманням в вищому військовому закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. 02.10.2018р. відповідачем подано рапорт на відрахування з числа курсантів академії, та наказом начальника академії №136-КС від 30.10.2018р. розірвано контракт з відповідачем, а наказом №279 від 30.10.2018р. відповідача виключено з списків особового складу академії, знято з усіх видів забезпечення та зобов'язано відшкодувати академії витрати пов'язані з його утриманням в академії у розмірі 114172,88 грн.. Відповідачем була частково відшкодована сума витрат і на момент звернення з позовом сума заборгованості становить 112672,88 грн., тому позивач просив стягнути з відповідача на користь академії витрати пов'язані з його утримання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 112672,88 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2019р. у справі №160/2472/19 відмовлено у відкритті провадження за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі- позивач, академія) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат / а.с.2-3/.
Вищезазначена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що даний спір не може бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження за такою заявою.
Позивач, не погодившись вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції від 19.03.2019р., подав апеляційну скаргу / а.с. 26-31/ у якій посилаючись на те, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що цей спір не містить ознак публічно-правового спору, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що цей спір виник з проходження певною особою військової служби у зв'язку з навчанням у вищому військовому навчальному закладі, військова служба є одним з різновидів публічної служби і усі спори, які виникають під час проходження публічної служби вирішуються в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України, тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19.03.2019р. у цій справі та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Матеріали адміністративної справи №160/2472/19, разом з вищезазначеною апеляційної скаргою позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 17.04.2019р. / а.с. 25/ з застосуванням системи автоматизованого розподілу суду було визначено суддя-доповідача у справі, якому 17.04.2019р. було передано матеріали цієї адміністративної справи разом з апеляційною скаргою позивача /а.с. 36/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019р. у справі №160/2472/19 залишено без руху апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного» на ухвалу суду першої інстанції від 19.03.2019р. та заявнику надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 37/.
У встановлений судом строк позивачем зазначені у ухвалі суду апеляційної інстанцій від 19.04.2019р. недоліки були усунуті / а.с. 40-44/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019р. у справі №160/2472/19 позивачу поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2019р. у справі №160/2472/19 та розгляд справи в порядку письмового провадження призначено на 29.05.2019р. / а.с. 46,47/ про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки повідомлено учасників справи /а.с. 48,49/.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
18.03.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі- позивач, академія) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат , який подано позивачем в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України.
Як вбачається з ксерокопії вищезазначеного адміністративного позову / а.с. 5-7/05.08.2017р. ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, 15.08.2017р. солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу академії та на всі види забезпечення та 15.08.2017р. між Міністерством оборони , в особі начальника академії, та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, умовами якого, серед іншого, передбачено обов'язок добровільно відшкодувати витрати пов'язані з утриманням в вищому військовому закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. 02.10.2018р. відповідачем подано рапорт на відрахування з числа курсантів академії, та наказом начальника академії №136-КС від 30.10.2018р. розірвано контракт з відповідачем, а наказом №279 від 30.10.2018р. відповідача виключено з списків особового складу академії, знято з усіх видів забезпечення та зобов'язано відшкодування академії витрати пов'язані з його утриманням в академії у розмірі 114172,88 грн., оскільки у добровільному порядку ОСОБА_1 у повному обсязі ця сума не була відшкодована позивач просив суд стягнути з відповідача на користь академії витрати пов'язані з його утримання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 112672,88 грн.
Суд першої інстанції, у ухвалі від 19.03.2019р. у цій справі, яка є предметом апеляційного оскарження, посилаючись на те, що згідно з наказом начальника Національної академії №136-КС від 30.10.2018 року (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, що свідчить про те, що станом на день подання позову, між сторонами припинені публічні правовідносини і з урахуванням того, що спірні відносини у цій справі виникли з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству оборони України, яке у даних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, суд першої інстанції зробив висновок що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та відмовив у відкритті провадження за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі- позивач, академія) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пославшись при цьому на аналогічну позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року по справі 206/5454/15-ц, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 р. (справа №К/800/51802/15) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18) / а.с. 23-3/.
Але, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Великою Палатою Верховного Суду прийнято рішення - постанова від 12.12.2018р. у справі №804/285/18 (провадження №11-669апп18), яким з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року в справі № 461/5577/15-ц, 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15, оскільки указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС у редакції Закону № 2147-VIII, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Та на підтвердження вищевикладеного висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що 05.12.2018р. у справі № 818/1688/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, 3 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, та вказала, що спори пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби - підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі та застосування норм права до спірних відносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Приймаючи до уваги положення ст.ст. 2,3,4,6 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., вищенаведені норми чинного законодавства, враховуючи фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що з урахуванням характеру спірних відносин, що виникли між сторонами у справі, суб'єктного складу учасників цього спору, цей спір є публічно-правовим спором, який виник внаслідок проходження фізичною особою публічної служби - навчання у вищому військовому навчальному закладі, тому цей спір належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України, а судом першої інстанції зроблено помилковий висновок стосовно того, що цей адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що призвело до прийняття ним рішення (у формі ухвали) про відмову у відкритті провадження за такою заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 179 КАС України з порушенням норм чинного процесуального законодавства, що відповідно до ст. 320 КАС України є підставою для скасування такої ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 19.03.2019р. скасувати, справу №160/2472/19 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,312,315,320,321,322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2019р. у справі №160/2472/19- скасувати.
Справу №160/2472/19 за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат- повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано 29.05.2019р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя В.Є. Чередниченко
суддя О.М. Панченко