Справа № 405/4072/18
2/405/760/18
20 травня 2019 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді: Драного В.В.
при секретарі: Дерев'янко А.В.
учасники справи:
відповідач ОСОБА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 ;
представник відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Кропивницька міська нотаріальна контора № 1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Кропивницька міська нотаріальна контора № 1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вказавши, що 17.05.2018 року він отримав повторне свідоцтво про смерть його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07.06.2018 року він звернувся письмово за консультацією в нотаріальну контору, де йому було роз'яснено перелік документів необхідних для отримання спадщини за законом, а також надіслав заяву про прийняття спадщини після смерті матері. 20.06.2018 року та 25.06.2018 року його представнику за довіреністю ОСОБА_6 Ю.М. Кропивницька міська державна нотаріальна контора видала лист відповідь від 19.06.2018 року № 1402/01-16 та від 21.06.2018 року № 1463/01-16, якими встановлений строк та роз'яснено, що для оформлення спадщини необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того зазначив, що мати заповіту не лишила і він є спадкоємцем першої черги за законом. Вказує, що після смерті матері відкрилась спадщина на нерухоме майно та замельну ділянку та інші особисті речи, що належало померлій матері.
За таких обставин, просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його матері ОСОБА_5 тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.07.2018 року відкрито позовне провадження за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання.
07.08.2019 року за вх. № 20015 від представника Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Зокрема зазначив, що позивач не проживав зі спадкодавцем на момент смерті, а тому не може вважатись таким, що прийняв спадщину за законом. Крім того, вказав, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою до органів нотаріату про прийняття спадщини за законом. При цьому позивач не наводить жодного фактичного доказу, який би свідчив про причину поважності пропущення встановленого законом строку для подання заяви для прийняття спадщини. Більш того, вказав, що за життя спадкодавець ОСОБА_5 склала заповіт, яким своє майно, а саме; житловий будинок у АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 ; житловий будинок у АДРЕСА_2 , та право на земельну ділянку (пай) заповіла ОСОБА_2 Таким чином ОСОБА_5 склавши заповіт, розпорядилась своєю власністю на випадок смерті, і цей факт є її волевиявленням як спадкодавця.
22.10.2019 року за вх. № 26195 від відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду також надійшов відзив на позов, в якому останні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні. Вказавши, що спадкодавець померла у с. Попівка Кіровоградського району, і на момент смерті позивач не проживав зі своєю матір'ю. Позивачем пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, звернувся до нотаріуса лише через 14 років після смерті матері, при цьому на вказуючи поважних причин пропуску такого строку. Також зазначили, що позивач неправдиво вказує, що їх мати та бабуся не лишила заповіту, оскільки такий заповіт 02.11.2001 року був складений спадкодавцем ОСОБА_5 та посвідчений Первозванівським виконкомом сільської ради Кіровоградського району, яким майно на яке претендує позивач спадкодавець заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Крім того, вказали, що за життя ОСОБА_5 подарувала позивачу окремий будинок розташований у м АДРЕСА_2 , яким він розпорядився на власний розсуд.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.10.2018 року підготовче провадження було закрито, призначено справу до судового розгляду по суті, витребувано з Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 спадкову справу № 598 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , заведеної 16.06.2004 року.
Позивач до суду надав заяви від 25.04.2019 року за вх. № 1942, 10360, в яких вказав, що позов підтримує, просить його задовольнити у його відсутності (а.с.146-147).
15.05.2019 року за вх. № 11908 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, в якому зазначено, що оскільки на час звернення позивачем до суду із позовом спадщина після померлої ОСОБА_5 ніким не прийнята, та є безліч обставин і причин, в.т.ч. заяв про відмову від спадщини позивач не подавав, спадщина не визнана судом відумерлою, заповіт від 02.11.2011 року складений з порушенням вимог до його складання, і позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини захистити своє порушене право не може, тому і просить суд прийти до висновку про задоволення позову.
Представник Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на викладене у відзиві на позов.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні також позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, вказавши, що ОСОБА_4 пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини без поважних причин, підстав для надання додаткового строку немає. Зазначили, що за життя спадкодавець повідомляла, що будинок подарує ОСОБА_7 , і позивачу про це було відомо. Також ОСОБА_4 було відомо про смерть матері, проте він звернувся до нотаріуса лише у 2018 році.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами ст. ст. 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Первозванівською сільською радою Кіровоградського району та області 23.04. 2004 року (а.с. 61).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на все належне їй майно, а саме: житловий будинок в АДРЕСА_1 ; житловий будинок в АДРЕСА_2 ; право на земельну частку (пай) згідно сертифікату на земельну частку НОМЕР_2 , що підтверджено матеріалами спадкової справи № 598.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 28.02.1943 року Кіровоградським районним ЗАГС, ОСОБА_8 є матір'ю позивача ОСОБА_4 (а.с.6)
Листом завідувача Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 1 роз'яснено ОСОБА_4 , що спадкова справа № 598 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 заведена 16.06.2004 року. Вказано, що з заявами про прийняття спадщини за заповітом та законом звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Зазначено, що як вбачається з домової книги для прописки громадян, які проживають у будинку по АДРЕСА_2 , він ( ОСОБА_4 ) був знятий з реєстрації за даною адресою 18.05.1983 року, отже не проживав та не був зареєстрований разом зі спадкодавцем на момент смерті. Також роз'яснено, що у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, ОСОБА_4 необхідно звернутись до суду за визначенням додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 9,91).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 № 7 в абзаці 6 п. 24 роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналогічне зазначено також в роз'ясненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
В обґрунтування позовної заяви позивач ОСОБА_4 не вказує жодної поважної причини пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою для прийняття спадщини. Також не надає доказів на підтвердження існування причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій із прийняття спадщини.
За наведених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено та необґрунтовано позовні вимоги, не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд встановив би наявність поважної причини, пов'язаної з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення дій щодо прийняття спадщини у визначені ст.1270 ЦК України строки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 19, 76 - 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Кропивницька міська нотаріальна контора № 1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 30.05.2019 року.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний