Справа № 404/2317/19
Номер провадження 2-а/404/135/19
30 травня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
за участі секретаря - Вітохіної Н.А.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач, третя особа-не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гуленко Сергія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2019 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом, яким просить визнати дії відповідача протиправними; скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 24 березня 2019 року серії ЕАВ №1010813.
Позовну заяву мотивує тим, що під час складання постанови відповідач неодноразово порушив ст. ст. 268, 278 , 279, КУпАП , а саме: не надав можливості ознайомитись з будь-якими фактичними доказами по справі; скористатись правовою допомогою; не брав до уваги його пояснення по справі. Також слід зазначити, що постанова складалася в службовому ТЗ. Вважає, що було складено незаконну постанову, факти, викладені в ній, не відповідають дійсності, оскільки правила він не порушував.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про скасування постанови.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 квітня 2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження. Призначено судове засідання, з викликом сторін.
На підставі ч. 2 ст. 49 КАС України, до участі в адміністративній справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, просив задовольнити. Після оглянутого відео звернув увагу суду на той факт, що з наданого відповідачем відео не вбачається факту порушення ним Правил дорожнього руху п. 31.4.3 “а”.
Відповідач- інспектор роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гуленко Сергій Петрович в судове засідання не з"явився, повідомлявся належно, через канцелярію суду, надав відео-фіксацію на носії інформації DVD-R диск та відзив на позов, згідно якого вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити. Вважає свої дії законними та такими, що вчиненні у межах правового поля. Постанова серія ЕАВ №1010813 від 24.03.2019 року складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, її представник в судове засідання не з'явився, повідомлявся належно, письмових пояснень не подав.
Заслухавши виступ позивача, дослідивши матеріали, в тому числі оглянувши відео-фіксацію на носії інформації DVD-R диск, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, з наступного.
Судом встановлено, що 24 березня 2019 року 12:29:39, ОСОБА_1 , в м. Кропивницький дорога а/д М13КМО 50 керував транспортним засобом Citroen C4, д. н. з. НОМЕР_1 з причепом легковим д.н.з. НОМЕР_2 та на причепі легковому не працювали зовнішні світлові прилади, а саме показчики поворотів, стоп сигнали, чим порушив п. п. 31.4.3 “а” Правил дорожнього руху України.
По факту вчинення правопорушення 24 березня 2019 року інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Гуленко С. П. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1010813, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення - штраф у розмірі 340,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.121 КУпАП ( а. с. 4).
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
За приписами ч. 1 ст. 121 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає саме у керуванні транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі і ч. 1 ст. 121 КУпАП .
Статтею 258 КУпАП визначаються перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, приписами даної норми визначено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Частиною 2 ст. 257 КУпАП також передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Як зазначено у винесеній постанові на транспортному засобі, яким керував позивач світлої пори доби, причепі легковому не працювали зовнішні світлові прилади, а саме показчики поворотів, стоп сигнали. Із зазначених позивачем пояснень, несправності виникли безпосередньо в дорозі, у зв'язку з чим рухався до місця ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог Правил дорожнього руху.
Наданий відповідачем на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відеозапис з місця адміністративного правопорушення від 24.03.2019 року не може бути в даному випадку судом прийнято як доказ. Суд дослідивши відео файли, зазначає, що на причепі легковому зовнішні світлові прилади, а саме показники поворотів, стоп сигнали дійсно не працювали і позивач з цим погоджувався. Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно пункту 31.4. Правил дорожнього руху встановлено перелік технічних несправностей та невідповідностей, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством.
Зокрема, пунктом 31.4.3 Правил дорожнього руху встановлено перелік технічних несправностей та невідповідностей зовнішніх світлових приладів, при наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів, до яких відноситься: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Суд звертає увагу, що передбачена п.п.31.4.3 «а» заборона експлуатації транспортного засобу має місце, коли виявлена невідповідність кількості, типу, кольору, розміщення і режиму роботи зовнішніх світлових приладів саме конструкції транспортного засобу. При таких обставинах, в діях позивача відсутні порушення передбачені п. п.31.4.3»а» ПДР України.
Покликання в спірній постанові на підпункт а) пункту п.п.31.4.3 в даному випадку є безпідставним, оскільки зазначений пункт правил передбачає відповідальність за переобладнання транспортного засобу таким чином, що внаслідок цього змінюється кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів, що в цілому не відповідає вимогам конструкції транспортного засобу.
Щодо випадків, коли під час руху виникає така несправність як "на причепі легковому не працювали зовнішні світлові прилади, а саме показники поворотів, стоп сигнали", то це врегульовано пунктом 31.5 правил: у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. Повна заборона подальшого руху може бути лише у випадках, коли у темну пору доби не горять лампи усіх фар чи задніх габаритних ліхтарів (пункт 31.6 Правил).
Щодо посилання позивача на те, що інспектором порушено процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності. Так, процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція №1395) .
Приписами п. 4 Інструкції №1395 визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Поліцейський, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, залежно від установлених обставин зазначає у рішенні про наявність або відсутність вини конкретної особи у його вчиненні та за результатами розгляду справи по суті на підставі статті 247 КУпАП приймає рішення щодо закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Підсумовуючи вищенаведене, беручи до уваги відсутність в діях позивача порушення передбаченого п. п.31.4.3»а» ПДР України, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення, зокрема, скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення, як і передбачають приписи ст. 286 КАС України.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Щодо позовних вимог про визнання дій інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гуленко Сергія Петровича протиправними, то суд зазначає, що ці дії охоплюються вимогами про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому розгляду не підлягають. У зв'язку з чим, в частині визнання дій інспектора протиправними слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України,суд , -
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гуленко Сергія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення- задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 24 березня 2019 року серії ЕАВ №1010813 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
У задоволенні вимоги про визнання дій інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гуленко Сергія Петровича протиправними - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
відповідач: інспектор роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гуленко Сергій Петрович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 м. Кропивницький;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22-Б, м. Кропивницький.
Повне судове рішення складено 30.05.2019 року
Суддя Кіровського О. В. Бершадська
районного суду
м.Кіровограда