23 травня 2019 року м. Дніпросправа № 205/9245/18(2а/205/11/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 року
у справі №205/9245/18(2а/205/11/19)
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Андрійчука Івана Володимировича Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
14 грудня 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Поліцейського 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Андрійчука Івана Володимировича в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, закрити провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 р. у справі № 205/9245/18(2а/205/11/19) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліцейського 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Андрійчука Івана Володимировича Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовлено.
Рішення суду мотивовано встановленням факту того, що позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 розділ 33 ПДР України, а саме здійснив проїзд без зупинки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 р. у справі № 205/9245/18(2а/205/11/19), як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що місце вчинення адміністративного правопорушення зазначене в постанові не відповідає обставинам справи. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач доводи апеляційної скарги підтримав, зазначив, що за місцем скоєння адміністративного правопорушення, зазначеним у постанові - м.Дніпро, вул. Каруни,125, немає жодних залізничних переїздів та знаків 2.2. « Проїзд без зупинки заборонено» і зазначене підтверджується наданою позивачем друкованою копією карти міста Дніпро та копією фотознімку вулиці Каруни напроти будинку 125.
До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, постановою серії ЕАВ № 775472 від 05.12.2018 року, прийнятою інспектором 4 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Андрійчуком І.В. на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 123 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Відповідно до зазначеної постанови про адміністративне правопорушення, 05.12.2018 року 14:10 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «DACIA LOGAN», д/н НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п. 20.2 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 123 КУпАП.
Не погодившись зі спірною постановою позивач звернувся до суду.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе частково погодитись з доводами апеляційної скарги і з цього приводу зазначити наступне:
Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п. 1.3., 1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до п. 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Дорожній знак 2.2 віднесений до знаків пріоритету, який встановлює черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, до матеріалів справи долучено відеодиск DVD-R, який містить відеозапис, з якого вбачається, що позивач дійсно проїхав дорожній знак без зупинки, що підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
В той же час за зазначеною в оскаржуваній постанові адресою не міститься жодного ж/д переїзду.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на наявні матеріали справи судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що обставини, які зазначені в постанові, не відповідають фактичним обставинам, а саме місце вчинення адміністративного правопорушення, зазначене в постанові, не відповідає фактичному. Вказані висновки підтверджуються наданими доказами, зокрема, відео з нагрудної камери патрульного поліцейського та з огляду на доводи апеляційної скарги фактично не спростовані відповідачем. Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не рухався через залізничний переїзд , оскільки такий переїзд за адресою вул. Каруни 125 в м. Дніпро, відсутній.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанов у дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Отже, вказаною нормою права визначені вимоги до постанови, яка приймається за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, постанова повинна містити у собі відомості про місце вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що відомості, які зазначені в оскарженій постанові щодо місця вчинення адміністративного правопорушення, не відповідають дійсності, а також те, що КУпАП не передбачає можливості внесення уточнень (виправлень) до прийнятого рішення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, колегія суддів вважає, що вказані обставини є підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, та направлення справи до органу, який відповідно до чинного законодавства приймає рішення про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу, яким в даному випадку є Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 р. у справі № 205/9245/18(2а/205/11/19) - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 р. у справі № 205/9245/18(2а/205/11/19) - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Скасувати постанову серії ЕАВ № 775472 від 05.12.2018 року, а справу надіслати до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко