30.05.2019
Провадження №2/389/1092/18
ЄУН 389/3632/18
Рішення
іменем України
30 травня 2019 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя,
за участю: позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_4 , представника відповідачів ОСОБА_5 ,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу її та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаної двохкімнатної квартири житловою площею 27,2 кв. м., загальною площею 42,0 кв. м., в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 25.02.2001 вона та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю без шлюбу. Між ними склалися шлюбні стосунки, які ґрунтувалися на засадах взаємних почуттів. Вони проживали разом по АДРЕСА_2 с.Трепівка Знам'янського району Кіровоградської області, піклувалися про стан здоров'я один одного, вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом. Також, вони мали спільний бюджет, спільно витрачали кошти та купували майно в інтересах сім'ї. За спільні кошти 18.01.2011 вони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 за їх спільною згодою. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулися дві його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Таким чином, для оформлення свого права на частку в спільній сумісній власності подружжя їй необхідно встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу її та ОСОБА_6 . Викладені обставини змусили її звернутися до суду з даною позовною заявою.
Представник відповідачів подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки особи, які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем, відносяться до четвертої черги спадкоємців. За наявності двох спадкоємців першої черги та за відсутності заповіту в позивачки взагалі відсутні правові підстави для отримання спадкового майна.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, розповіла про обставини знайомства з ОСОБА_6 восени 2001 року, про їх спільне проживання, а також пошук і придбання ними в 2011 році спірної квартири.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні. Заперечуючи факт спільного проживання позивачки з померлим ОСОБА_6 , вказав, що останній був зареєстрований по АДРЕСА_3 .
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення свідків, встановив наступне.
Свідоцтво про розірвання шлюбу свідчить про те, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано 19.02.2001 (а.с.7).
Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6). Спадкова справа після його смерті зареєстрована 19.10.2018 Знам'янською міською державною нотаріальною конторою за номером у Спадковому реєстрі 63173702, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.11.2018 (а.с.6 зворот).
У довідці від 06.11.2018 №1300 вказано, що ОСОБА_6 з 2001 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав по АДРЕСА_2 . Разом з ним була зареєстрована та проживала з 1976 року лише цивільна дружина ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за вказаною адресою по теперішній час. Зареєстрований ОСОБА_6 був по АДРЕСА_3 . Заповіт від імені ОСОБА_6 . Трепівською сільською радою Знам'янського району Кіровоградської області не посвідчувався (а.с.8).
На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 18.01.2011 приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Цибульською Л.М. за №37, за ОСОБА_6 на праві приватної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 , про що свідчать витяг з Державного реєстру правочинів від 18.01.2011, витяг про державну реєстрацію прав від 18.01.2011, реєстраційне посвідчення від 18.01.2011 (а.с.12, 13, 14).
У звіті про оцінку житлового приміщення: квартири АДРЕСА_1 вказано, що ринкова вартість даної квартири станом на 30.11.2018 становить 227000 грн. (а.с.15).
Свідок ОСОБА_8 , яка проживає по АДРЕСА_4 , суду пояснила, що проживає за даною адресою дуже давно та працює листоношею. В 2001 році по сусідству в будинок АДРЕСА_2 , в якому проживала і проживає до теперішнього часу ОСОБА_1 поселився ОСОБА_6 Відтоді він постійно проживав разом з ОСОБА_1 як чоловік та дружина, вони мали спільний бюджет і разом доглядали за домашньою худобою та птицею, обробляли город. ОСОБА_6 і ОСОБА_1 у полі сіяли сорго, з якого ОСОБА_6 робив віники, а ОСОБА_1 їх продавала. Зі слів ОСОБА_6 вона дізналася, що в 2011 році вони з ОСОБА_1 придбали квартиру в м.Знам'янка Кіровоградської області для того, щоб в подальшому, коли вже не зможуть за станом здоров'я доглядати за господарством, переїхати туди проживати. Вона, як листоноша, приносить пенсію ОСОБА_1 , а померлий ОСОБА_6 свою пенсію отримував по банківській картці.
Свідок ОСОБА_9 , який проживає по АДРЕСА_4 , суду пояснив, що з 2012 року проживає за даною адресою. По сусідству в будинку №5 проживали ОСОБА_1 і до своєї смерті ОСОБА_6 Він доволі часто спілкувався з ними обома, допомагав по сусідськи, неодноразово ними запрошувався до столу. Від ОСОБА_6 він дізнався, що в них у м.Знам'янка є квартира, яку вони придбали разом. ОСОБА_6 неодноразово вмовляв ОСОБА_1 переїхати в квартиру, але вона відмовлялася, оскільки не хотіла залишати їх спільне господарство, та обіцяла, що вони переїдуть тоді, коли вже не зможуть поратися по господарству. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були пов'язані спільним побутом, разом вели господарство, мали домашню худобу, город.У полі вони сіяли сорго, з якого ОСОБА_6 робив віники, а ОСОБА_1 виносила їх на продаж. Крім того, ОСОБА_6 власноруч виготовляв держаки для сокир, які ОСОБА_1 також продавала. Проживали вони постійно разом до смерті ОСОБА_6 , між ними були відносини, що притаманні подружжю. Похоронами ОСОБА_6 займалася ОСОБА_1 , якій допомагали сусіди.
ОСОБА_10 , яка проживає по АДРЕСА_4 , надала суду пояснення, аналогічні тим, які надав ОСОБА_9
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч.4 ст.3 ЦПК України,провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 звернув увагу судів на те, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст.58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України (далі - СК України) застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01.01.2004. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.
Відповідно до ч.2 та ч.3 статті 13 КпШС України (в редакції, що діяла станом на 2001 рік), права і обов'язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Час виникнення прав і обов'язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану.
Тож, виходячи з того, що норми діючого на час виникнення спірних правовідносин КпШС України не передбачали можливості встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у встановленні факту проживання однією сім'єю без шлюбу її та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2001 року по 31.12.2003.
Водночас, зміст частини 2 статті 3 СК України передбачає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99).
Відповідно до ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
При застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Тож, до майна, що було набуте під час проживання осіб однією сім'єю, застосовуються положення сімейного законодавства, які регулюють правові відносини з приводу права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя..
Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Згідно з частиною 1 статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (частина 4 статті 368 ЦК України).
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доводи представника відповідачів про те, що ОСОБА_6 був зареєстрований по АДРЕСА_3 , тому не міг проживати разом з ОСОБА_1 однією сім'єю, не ґрунтуються на законі. Так, згідно з ч.2 та ч.6 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ні відповідачі, ні їх представник будь-яких належних та допустимих доказів суду не надали.
Дослідивши надані сторонами докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, доведеним, що в період з 01.01.2004 по 24.09.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 спільно проживали, вели спільне господарство, були пов'язані виконанням взаємних прав і обов'язків та спільним побутом, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, при цьому в будь-якому іншому шлюбі вони не перебували. Відповідно, суд вважає за необхідне встановити фактпроживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 у період з 01.01.2004 по 24.09.2018.
Встановивши що у вказаний позивачкою період, а саме 18.01.2011 була придбана спірна квартира, яка зареєстрована за ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку цієї квартири, оскільки позивачка та ОСОБА_6 з 01.01.2004 по 24.09.2018 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, в будь-якому іншому шлюбі не перебували.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1136 грн. 00 коп., а тому з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір по 568 грн. з кожної.
На підставі викладеного, ст.58 Конституції України, ст.13 КпШС України, ст.ст.3, 60, 70, 74 СК України, ст.ст.5, 15, 16, 368 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя, задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.01.2004 по 24.09.2018.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , право власності на 1/2 частку двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 27,2 кв. м., загальною площею 42,0 кв. м., в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя.
У встановленні факту проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2001 року по 31.12.2003, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , половину сплаченого судового збору в розмірі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн.
Стягнути зі ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , половину сплаченого судового збору в розмірі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 31.05.2019.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва