ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
30 травня 2019 року справа №826/17189/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1 ); 2. ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2, ОСОБА_2 ); 3. ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач 3, ОСОБА_3 ); 4. ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач 4, ОСОБА_4 ); 5. ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач 5, ОСОБА_5 )
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач, Уповноважена особа Кадиров В.В.)
треті особи1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа 1, Фонд); 2. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі по тексту - третя особа 2, ПАТ "Дельта Банк")
про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення інформації про рахунок позивача 1 до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із з визнанням нікчемним договору №006-28532-250215 від 25 лютого 2015 року; 2) зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача 1, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №006-28532-250215 від 25 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду; 3) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення інформації про рахунок позивача 2 до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із з визнанням нікчемним договору №009-28532-250215 від 25 лютого 2015 року; 4) зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача 2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №009-28532-250215 від 25 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду; 5) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення інформації про рахунок позивача 3 до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку із з визнанням нікчемним договору №020-28532-270215 від 27 лютого 2015 року; 6) зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача 3, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №020-28532-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 7) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення інформації про рахунок позивача 4 до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв'язку із з визнанням нікчемним договору №019-28532-270215 від 27 лютого 2015 року; 8) зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача 4, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №019-28532-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду; 9) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення інформації про рахунок позивача 5 до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв'язку із з визнанням нікчемним договору №018-28532-270215 від 27 лютого 2015 року; 10) зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача 5, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №018-28532-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду
Позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, оскільки вважають протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладами за рахунок Фонду, у зв'язку із відсутністю ознак нікчемності договорів вкладів на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та тим, що кошти на рахунку позивача є вкладом у розумінні цього Закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17189/18 в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Дельта Банк".
Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Третя особа 1 подала письмові пояснення, у яких зазначила про безпідставність позовних вимог та вказала, що договори банківського депозиту позивачів укладено у період дії обмежень відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних"; переказ коштів в іноземній валюті на рахунки позивачів здійснений від третьої особи ОСОБА_6 в порушення пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк"; отримані позивачами кошти ніколи не належали позивачам, а тому не вважаються вкладом; правочині вчинені без економічного сенсу, а тому є нікчемними.
Крім того, третя особа 1 подала заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження, у якому просила позаглядати справу за правилами загального позовного провадження, у зв'язку із наявністю значного суспільного інтересу та формування єдиної правозастосовної практики положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Разом з тим, доводи третьої особи про значний суспільний інтерес та формування єдиної правозастосовної практики положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на думку суду, є помилковими, оскільки правова позиція у справах зазначеної категорії неодноразово висловлена у рішеннях Верховного Суду, зокрема постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а, постанови Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №826/4002/16.
Посилання третьої особи 1 на статтю 328 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляються, оскільки дана правова норма визначає право на касаційне оскарження.
З урахуванням викладеного, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та про відмову у задоволенні відповідного клопотання.
Третя особа 2 письмових з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25 лютого 2015 року №006-28532-250215 (далі по тексту - договір банківського вкладу 1), за умовами якого вкладник розміщує по 01 березня 2016 року на вкладному рахунку № НОМЕР_1 суму у розмірі 6 800,00 доларів США.
Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 25 лютого 2015 року №46469805 на вкладний рахунок позивача 1 внесено грошові кошти у розмірі 6 800,00 доларів США.
Між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 25 лютого 2015 року №009-28532-240215 (далі по тексту - договір банківського вкладу 2), за умовами якого вкладник розміщує по 24 серпня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_2 суму у розмірі 6 800,00 доларів США.
Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 25 лютого 2015 року №46469504 на вкладний рахунок позивача 2 внесено грошові кошти у розмірі 6 800,00 доларів США.
Між ОСОБА_3 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27 лютого 2015 року №020-28532-270215 (далі по тексту - договір банківського вкладу 3), за умовами якого вкладник розміщує по 26 серпня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_3 суму у розмірі 6 700,00 доларів США.
Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 27 лютого 2015 року №46595335 на вкладний рахунок позивача 3 внесено грошові кошти у розмірі 6 700,00 доларів США.
Між ОСОБА_4 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27 лютого 2015 року №019-28532-270215 (далі по тексту - договір банківського вкладу 4), за умовами якого вкладник розміщує по 26 серпня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_4 суму у розмірі 6 780,00 доларів США.
Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 27 лютого 2015 року №46595369 на вкладний рахунок позивача 4 внесено грошові кошти у розмірі 6 780,00 доларів США.
Між ОСОБА_5 (вкладник) та ПАТ "Дельта Банк" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 27 лютого 2015 року №018-28532-270215 (далі по тексту - договір банківського вкладу 5), за умовами якого вкладник розміщує по 26 серпня 2015 року на вкладному рахунку № НОМЕР_5 суму у розмірі 6 670,00 доларів США.
Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 27 лютого 2015 року №46595396 на вкладний рахунок позивача 5 внесено грошові кошти у розмірі 6 670,00 доларів США.
Відповідно до пункту 1.10 договорів банківського вкладу передбачено, що у разі закінчення строку залучення вкладу вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки, відкритий в установі банку.
В доповнення до вказаних договорів банківського вкладу укладено відповідні додаткові угоди, згідно яких сторони домовились викласти пункт 1.8 договорів у наступній редакції: "1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку у день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються...".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.
Інформація, розміщена на офіційному сайті Фонду 05 серпня 2015 року, свідчить, що з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Дельта Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 03 серпня 2015 року №147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" до 02 жовтня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня
На офіційному сайті Фонду розміщеного оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20 лютого 2017 року №619 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" на два роки до 04 жовтня 2019 року та продовжено повноваження ліквідатора провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кадирова В.В.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 04 квітня 2019 року №772 продовжено строки здійснення процедури ліквідації виконавчої дирекції Фонду строком на один рік з 05 жовтня 2019 року до 04 жовтня 2020 року включно та, відповідно, продовжено повноваження ліквідатора банку ОСОБА_7 на цей же строк.
Не отримавши гарантовані суми відшкодування за вкладом представник позивачів - ОСОБА_8 звернувся до Фонду із заявою від 16 серпня 2018 року, у якій просив повідомити чи включені позивачі до Загального реєстру вкладників.
У відповідь на вказаний запит Фонд у листі від 18 вересня 2018 року №34-036-18639/18 повідомив, що уповноваженою особою Фонду проведено перевірку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, та було виявлено, що договори банківського вкладу, укладені з вкладниками: ОСОБА_9 ., ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , є нікчемними відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суд враховує, що Фонд повідомив про осіб, які не є позивачами, однак, враховуючи зміст заяви представників відповідачів та письмових пояснень третьої особи, приходить до висновку, що інформація про позивачів також не включена до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому за договором про банківського рахунку, у межах 200 000,00 грн.; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, на момент виникнення спріних правовідносин включала наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому Уповноважена особа мала право надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Так само за чинними нормами пунктів 1, 2 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: 1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; 2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; 3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника; 4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.
Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу ІІІ Положення на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відшкодування та передачу інформації про вкладників, яким здійснюється виплата відшкодування, до банків-агентів відповідно до умов договорів із банками-агентами) не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.
Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час дії тимчасової адміністрації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; за договорами банківського рахунку.
Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час ліквідації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу незалежно від закінчення строку їх дії; за договорами банківського рахунку.
ГСР за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчується після початку тимчасової адміністрації, виплачуються після прийняття рішення про ліквідацію банку.
До чергових частин Загального реєстру включаються ГСР за договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, та за договорами банківського рахунку після отримання Фондом інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Частини Загального реєстру та дати початку виплат за ними затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.
Тобто, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами до цього часу фактично не змінився, однак, має деякі особливості, а саме: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).
При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації доповнення до переліку рахунків, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Виходячи зі змісту письмових пояснень, вбачається, що інформацію про позивачів не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, у зв'язку із нікчемністю договорів банківського вкладу, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачами, оскільки укладені у період дії обмежень відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних"; переказ коштів в іноземній валюті на рахунки позивачів здійснений від третьої особи ОСОБА_6 в порушення пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк"; отримані позивачами кошти ніколи не належали позивачам, а тому не вважаються вкладом.
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноваженій особі Фонду надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
З аналізу наведених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів, укладених банком, на предмет виявлення серед них нікчемних.
В той же час таке право не є абсолютним, а кореспондується із обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину; одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили, що у межах спірних правовідносин договори банківського вкладу, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та Саідовим Р. Р., Костенко Я.В., Овчаруком А. І. , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є нікчемними і позивачів повідомлено про це.
Крім того, відповідачем не наведено, що умови укладених договорів банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг позивачу чи кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; суд також звертає увагу, що позивачі є вкладниками, а не кредиторами ПАТ "Дельта Банк". Таким чином, застосування до спірних договорів банківського вкладу норм пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставним.
Суд не приймає до уваги доводи третьої особи про нікчемність договорів банківського вкладу, у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивачів надійшли внаслідок "дроблення" іншого вкладу, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунку позивачів грошових коштів відповідачем та третьої особою не заперечується.
Крім того, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, також вважаються вкладом.
Посилання третьої особи на порушення при укладанні договорів банківського вкладу пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк" в частині заборони перерахування на вкладний рахунок коштів третьої особою, та вимог постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" в частині заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду, не приймаються до уваги оскільки: 1) згідно з додатковими угодами до договорів банківського вкладу сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються; 2) суду не надано тексту постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" та не доведено, що умови укладених договорів банківського вкладу суперечать її нормам.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення інформації про ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договорами банківського вкладу, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною бездіяльністю.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання подати до Фонду додаткову інформацію про позивачів, як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договорів банківського вкладу за рахунок Фонду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивачів до переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки Уповноважена особа Фонду не має бюджетних асигнувань, на користь кожного позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення інформації про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за яким вкладники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №006-28532-250215 від 25 лютого 2015 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
4. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення інформації про рахунок ОСОБА_2 до переліку рахунків, за яким вкладники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
5. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №009-28532-250215 від 25 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
6. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення інформації про рахунок ОСОБА_3 до переліку рахунків, за яким вкладники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
7. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №020-28532-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
8. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення інформації про рахунок ОСОБА_4 до переліку рахунків, за яким вкладники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
9. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_4 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №019-28532-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
10. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення інформації про рахунок ОСОБА_5 до переліку рахунків, за яким вкладники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
11. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_5 , як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №018-28532-270215 від 27 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
12. Стягнути на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за рахунок коштів Державного бюджету України понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) кожному.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 );
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 );
ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 );
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних Кадиров Владислав Володимирович (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016);
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; ідентифікаційний код 21708016);
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б; ідентифікаційний код 34047020).
Суддя В.А. Кузьменко