Справа № 191/830/19
Провадження № 2-а/191/9/19
28 травня 2019 року м. Синельникове
Синельниківский міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Бондаренко Г.В.,
з участю секретаря - Лободи Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
25.02.2019 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, 20 лютого 2019 року, позивачем ФОП ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку отримано, постанову заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сікіріної І.В. № 28 від 11 лютого 2019 року про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої, на думку податкового органу, ним порушено абз. 5, п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2013 року №436 VI, ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073 (зі змінами та доповненнями), п. 177.2, ст. 177, піт. 177.4.1, пп. 177.4.5, п. 177.4. п. 177.10 ст. 177, п. 1.2, п. 16-1 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в періоді з 16.01.2019 року по 18.01.2019 року, в АДРЕСА_1 , яке є робочим місцем головного державного ревізора - інспектора, що здійснював перевірку, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, виявлено порушення податкового обліку, яке виразилось у заниженні загального отриманого доходу за 2016 рік, у розмірі 240185,24 грн., завищенні загального доходу, за 2017 рік, у розмірі 286642,14 грн.; завищенні суми валових витрат: 2016 рік - 280345,04 грн., 2017 рік - 603678,97 грн., в частині неналежного ведення книги обліку доходів та витрат форми №10, що виразилось у відсутності щоденних записів по отриманому доходу, понесеним витратам та отриманим чистим оподатковуваним доходом, та призвело до перекручення даних декларацій про майновий стан і доходи, за 2016 та 2017 роки, заниження до сплати податків: ПДФО, військового збору; заниження бази єдиного внеску що підлягає сплаті до бюджету, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 680 грн. за адміністративні порушення, передбачені ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.
Позивач вважає, що вказана постанова ГУ ДФС у Дніпропетровській області є незаконною, винесеною з грубим порушенням матеріальних та процесуальних норм та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області дійшло до висновку, що ним, ФОП ОСОБА_1 , порушено абз. 5, п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2013 року №436 VI, ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073 (зі змінами та доповненнями), п. 177.2, ст. 177, пп. 177.4.1, пп. 177.4.5, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177, п. 1.2, п. 16-1 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в періоді з 16.01.2019 року по 18.01.2019 року, в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , яке є робочим місцем головного державного ревізора - інспектора, що здійснював перевірку, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, виявлено порушення податкового обліку, яке виразилось у заниженні загального отриманого доходу за 2016 рік, у розмірі 240185,24 грн., завищенні загального доходу, за 2017 рік, у розмірі 286642,14 грн.; завищенні суми валових витрат: 2016 рік - 280345,04 грн., 2017 рік - 603678,97 грн., в частині неналежного ведення книги обліку доходів та витрат форми №10, що виразилось у відсутності щоденних записів по отриманому доходу, понесеним витратам та отриманим чистим оподатковуваним доходом, та призвело до перекручення даних декларацій про майновий стан і доходи, за 2016 та 2017 роки, заниження до сплати податків: ПДФО, військового збору; заниження бази єдиного внеску що підлягає сплаті до бюджету.
Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що, на думку податкової, єдиним доказом щодо вищенаведених порушень є акт документальної планової виїзної перевірки № 3243/04-36-13-05/2124610234 від 25 січня 2019 року.
Позивачем від ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримувались два акти перевірки, а саме: 1) акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 75106/04-36-13-05/2124610234 від 28 грудня 2018 року; 2) акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 3243/04-36-13- 05/2124610234 від 25 січня 2019 року.
Такий документ, як акт документальної планової виїзної перевірки № 3243/04-36-13-05/2124610234 від 25 січня 2019 року, на який міститься посилання в постанові, позивачем не отримувався.
Вочевидь податковим органом в оскаржуваній постанові малось на увазі, саме акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 25 січня 2019 року.
Проте факт зазначення податковим органом, в якості єдиного доказу вини ФОП ОСОБА_1 , у оскаржуваній постанові невірної назви доказу свідчить про наявність підстав для скасування вказаної постанови.
28 грудня 2018 року ФОП ОСОБА_1 отримано акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 75106/04-36-13-05/2124610234 від 28 грудня 2018 року, в якому було зазначено ряд порушень, які на думку ГУ ДФС у Дніпропетровській області, допущені ФОП ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з висновками вказаного акту перевірки ФОП ОСОБА_1 було подано заперечення на нього.
За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку, за наслідками якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 3243/04-36-13-05/2124610234 від 25 січня 2019 року. При цьому, вказаним актом перевірки від 25 січня 2019 року, у порівнянні з актом перевірки від 28 грудня 2018 року, податковим органом було враховано частину доводів ФОП ОСОБА_1 та, як наслідок зменшено розмір фінансових порушень.
08 лютого 2019 року, позивачем ФОП ОСОБА_1 отримано від Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області наступні податкові повідомлення-рішення: № 0003471305, № 0003431305, №0003491305, № 0003501305, № 0003481305, № 0003441305 від 30.01.2019 року, вимогу по сплаті боргу № 0003451305 від 30.01.2019 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0003461305 від 30.01.2019 року, які винесені на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 3243/04-36-13-05/2124610234 від 25 січня 2019 року.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на підставі ст. 56 ПК України, позивачем було оскаржено їх в адміністративному порядку шляхом направлення скарги до Державної фіскальної служби України.
За таких обставин, відомості викладені у акті перевірки від 25 січня 2019 року, який на думку податкового органу, є єдиним доказом вчинення вказаних правопорушень ФОП ОСОБА_1 та на даний час є предметом оскарження, а суми вказаних, на думку податкового органу фінансових порушень, на підставі яких податковий орган дійшов висновку про наявність адміністративних правопорушень в діях ФОП ОСОБА_1 , не набрали законної сили та є предметом перевірки Державної фіскальної служби України.
У зв'язку з чим, ГУ ДФС у Дніпропетровській, в порушення вищенаведених вимог ст. 56 ПК України, усвідомлюючи, що сума податкових зобов'язань є неузгодженою, незаконно винесла рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
На момент винесення оскаржуваної постанови, як і на момент подання вказаного адміністративного позову, відповідно до вищенаведеного, у ГУ ДФС у Дніпропетровській області відсутні будь-які фактичні данні, які б вказували на наявність в діях ФОП ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.
08.02.2019 року за допомогою поштового зв'язку позивачем отримано протоколи про адміністративне правопорушення №27, №28 від 04.02.2019 року за ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, а також супровідні листи №785/10/04- 36-13-05 від 30.01.2019 року та 851/10/04-36-13-05 від 04.02.2019 року.
Відповідно до супровідного листа №785/10/04-36-13-05 від 30.01.2019 року вбачається, що ФОП ОСОБА_1 запрошується на 10 годину 04.02.2019 року до приміщення Новомосковської ОДПІ (м. Новомосковськ, вул. М. Головка, 30, каб. 105) для надання пояснень по акту адміністративних правопорушень, складання, ознайомлення та підписання протоколів про адміністративні правопорушення.
При цьому, згідно супровідного листа №851/10/04-36-13-05 від 04.02.2019 року (абзаци 5 та 6) вбачається, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено лист від 30.01.2019 року №785/10/04-36-13-05 щодо явки позивача до податкового органу для складання, ознайомлення та підписання протоколів про адміністративне правопорушення податкового законодавства. Та у зв'язку з його неявкою, ГУ ДФС у Дніпропетровській області надіслав засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, протоколи про адміністративні правопорушення від 04.02.2019 року №27 та №28. У вказаному супровідному листі зазначено, що його запрошено на 10 годину 11.02.2019 року до приміщення ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, на засідання комісії по розгляду адміністративної справи.
Крім цього, у протоколах про адміністративні правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року вказано, що розгляд адміністративної справи по ним відбудеться о 10 годині 11.02.2019 року, а також зазначено, що він не з'явився до податкового органу (м. Новомосковськ, вул. М. Головка, 30, каб. 105) під час складання вказаних протоколів головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб, управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Чорною Т.О., про що було складено акт №4/04-36-13-05/2124610234 від 04.02.2019 року.
Зважаючи на все вищевикладене, можна дійти до висновку, що головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб, управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Чорною Т.О. умисно створено ситуацію за якої позивача належним чином не було повідомлено про необхідність явки до податкового органу для участі під час складання протоколів про адміністративне правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року, оскільки вказані протоколи та супровідні листи №785/10/04-36-13-05 від 30.01.2019 року та №851/10/04-36-13- 05 від 04.02.2019 року ним було отримано за допомогою поштового зв'язку лише 08.02.2019 року, що свідчить про порушення зі сторони інспектора ОСОБА_2 його права на захист, надання пояснень та участі під час складання протоколів про адміністративне правопорушення. В даному випадку також слід звернути увагу, що інспектору ОСОБА_2 були достеменно відомі і інші засоби зв'язку зі мною, крім адреси: АДРЕСА_2 , зокрема номер оператора мобільного зв'язку «life», яким позивач користуюсь та який зазначено в протоколах про адміністративне правопорушення №27 та № 28 від 04.02.2019 року. Тобто, інспектором ОСОБА_2 було умисно створено умови за яких позивач був не повідомлений належним чином про необхідність явки до податкового органу для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З викладеного слідує, що позивач дізнався про необхідність явки до податкового органу для складання протоколів про адміністративне правопорушення одночасно з отриманням протоколів №27 та №28, а також одночасно з супровідним листом №851/10/04-36-13-05 від 04.02.2019 року в якому йдеться про необхідність явки для розгляду адміністративних справ, призначених на 10 годину 11.02.2019 року.
Так, 11.02.2019 року позивачем завчасно, через канцелярію ГУ ДФС у Дніпропетровській області було подано два клопотання про відкладення розгляду адміністративних справ за протоколами про адміністративні правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року на іншу дату, якими було сповіщено податковий орган про те, що його не було повідомлено про необхідність явки до податкового органу для складання протоколів про адміністративне правопорушення, які у подальшому 08.02.2019 року (за допомогою поштового зв'язку) було отримано, а також було зазначено, що суми вказані в цих протоколах є неузгодженими.
Вказаним клопотанням, позивач просив відкласти розгляд справи про адміністративне правопорушення на час, після завершення процедури адміністративного оскарження, тобто після розгляду скарги Державною фіскальною службою України.
Задоволення вказаного клопотання надало б можливість податковому органу виконати вимоги ст. 280 КУпАП України, а саме з'ясувати обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та за наслідками чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Однак, податковий орган, при наявності клопотань про відкладення розгляду адміністративної справи за протоколами про адміністративні правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року, грубо ігноруючи вимоги статті 278 КУпАП та розділу III Інструкції розглянув адміністративну справу та виніс постанову №28 від 11.02.2019 року, якою притягнув мене до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.
Про факт завчасного подання позивачем клопотань про перенесення розгляду справи свідчить відповідний реєстраційний штамп ГУ ДФС у Дніпропетровській області (додатки №6, №7).
Указаними діями відповідача, окрім порушень вищенаведених положень Закону також порушено його право на захист та надання доводів, подачі клопотань при розгляді протоколів.
Тобто, аналізуючи санкції ч. 1 ст. 164-1 КУпАП та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП можна дійти до висновку, що більш серйозне правопорушення, передбачено саме ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. А тому, адміністративне стягнення мало бути призначено у виді штрафу в межах від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в межах від 510 грн. до 680 грн.
Однак, відповідачем при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення №28 від 11.02.2019 року з незрозумілих причин притягнуто ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та призначено найсуворіше адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.
В порушення вказаної норми в протоколах про адміністративні правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року не зазначено місце скоєння правопорушення, не конкретизовано час вчинення адміністративного правопорушення, а лише зазначено 2016 та 2017 рік, що унеможливлює встановити конкретний проміжок часу вчинення адміністративного правопорушення. Також, інспектором при складанні вказаних протоколів зазначено про те, що ФОП ОСОБА_1 інформації щодо непрацездатних осіб та сімейного стану не надано, однак головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб, управління податків і зборів з фізичних осіб ТУ ДФС у Дніпропетровській області Чорною Т.О. навіть не вжито будь-яких заходів для з'ясування вказаної інформації, оскільки вона формально підійшла до виконання своїх службових обов'язків при складанні вказаних протоколів. У протоколах не відображено рішення про причини об'єднання порушення за 2016 рік та 2017 рік, зважаючи на те, що це не триваючі правопорушення.
Однак, при підготовці до розгляду та при розгляді адміністративної справи за протоколами про адміністративне правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області взагалі самоусунулась від виконання вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, зокрема щодо її безпосередніх обов'язків при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Так, заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області всупереч вимог ст. 278 КУпАП не перевірено правильність складання протоколів про адміністративне правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року, не встановлено чи сповіщено мене про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, проігноровано та не розглянуто мої клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення за вказаними протоколами, оскільки в постанові відсутні будь- які відомості про розгляд клопотань, а також не надано позивачу жодної відповіді на його клопотання, чим було грубо порушено його право на захист та він був позбавлений надання своїх доводів та висловлення позиції щодо адміністративних правопорушень, які йому інкримінуються; всупереч вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовано, чи було вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164-1 та ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, чи винен він в їх вчиненні, чи підлягаю адміністративній відповідальності, оскільки на даний час позивачем розпочата процедура адміністративного оскарження податкових-рішень, рішень та вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області та на даний час сума грошового зобов'язання є неузгодженою, що безпосередньо вказує на передчасність розгляду справи про адміністративне правопорушення, не з'ясовано наявність або відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також не з'ясовано інших обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які б можливо було з'ясувати під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за його участі.
Як і в протоколах про адміністративне правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року так і у постанові про накладення адміністративного стягнення №28 від 11.02.2019 року не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення так і не зазначено конкретний час його вчинення, а лише зазначено роки, а саме 2016 та 2017 роки, у зв'язку з чим суть адміністративного правопорушення не зрозуміла.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Адміністративні правопорушення, які позивачу інкриміновано не є триваючими, а також в протоколах про адміністративне правопорушення №27 та №28 від 04.02.2019 року та в постанову про накладення адміністративного стягнення №28 від 11.02.2019 року не конкретизовано час вчинення адміністративних правопорушень, а лише зазначено 2016 та 2017 роки, тому передбачений ст. 38 КУпАП двомісячний строк мав обчислюватись не від дати складання акту податкової перевірки № 3243/04-36-13-05/2124610234 від 25.01.2019 року, а від дати вчинення самого правопорушення, яку податковим органом в ході перевірок так і не встановлено.
Таким чином, на час винесення постанови про накладання адміністративного стягнення №28 від 11.02.2019 року сплинув встановлений ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, а тому відповідачем неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164-1 тач. 1 ст. 165 КУпАП.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області, грубо порушуючи право на захист та незважаючи на клопотання позивача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, 11.02.2019 року, без моєї участі, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №28.
Просить поновити строк на подачу адміністративного позову, та визнання протиправним та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №28 від 11.02.2019 року про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
У судове засідання позивач не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Згідно ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року Головним управлінням ДФС України в Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення, та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП Жук.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 25 січня 2019 року № 3243/04-36-13-05/2124610234, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем:
- аб.5 п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436ІV, п.177.2 ст.177, п.п.177.4.1, п.п. 177.4.3, п.п.177.4.5 п.177.4, п.177.10, ст.177 п.1.2 п.16-1 підр.10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- ІV (зі змінами та доповненнями). Відповідальність передбачена ч.1 ст. 164-1 КУпАП;
- заниження загального отриманого доходу за 2016 рік у розмірі 240185,24 грн., завищення загального доходу за 2017 рік у розмірі 286642,14 грн.; завищення суми валових витрат: 2016 рік -280345,04 грн., 2017 рік - 603678,97 грн., в частині неналежного ведення книги обліку доходів та витрат форми №10, що виразилось у відсутності щоденних записів по отриманому доходу, понесеним витратам та отриманим чистим оподатковуваним доходом, що призвело до заниження бази зі сплати єдиного внеску в сумі 123831,21 грн., в т.ч. за 2016 рік - 73863,12 грн., за 2017 рік - 49968,09 грн., чим порушено аб.5 п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436ІV, п.2 ч.1 ст.7 , ч.11 ст.8, п.4 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6 ЗУ від 08.07.2010 №2464. ІV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідальність передбачена ч.1 ст.165 КУпАП.
04 лютого 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Чорною Т.О. складено протокол про адміністративне правопорушення №27, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відносно ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого останній вчинив правопорушення: заниження загального отриманого доходу за 2016 рік у розмірі 240185,24 грн., завищення загального доходу за 2017 рік у розмірі 286642,14 грн.; завищення суми валових витрат: 2016 рік -280345,04 грн., 2017 рік -603678,97 грн., в частині неналежного ведення книги обліку доходів та витрат форми №10, що виразилось у відсутності щоденних записів по отриманому доходу, понесеним витратам та отриманим чистим оподатковуваним доходом, що призвело до перекручення даних декларацій про майновий стан і доходи за 2016 та 2017 р. та заниження сум до сплати ПДФО та військового збору, чим порушено аб.5 п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436ІV, п.177.2 ст.177, п.п.177.4.1, п.п. 177.4.3, п.п.177.4.5 п.177.4, п.177.10, ст.177 п.1.2 п.16-1 підр.10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- ІV (зі змінами та доповненнями). Відповідальність передбачена ч.1 ст. 164-1 КУпАП. (а.с.16).
04 лютого 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Чорною Т.О. складено протокол про адміністративне правопорушення №28, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відносно ФОП ОСОБА_3 , відповідно до якого останній вчинив правопорушення: заниження загального отриманого доходу за 2016 рік у розмірі 240185,24 грн., завищення загального доходу за 2017 рік у розмірі 286642,14 грн.; завищення суми валових витрат: 2016 рік -280345,04 грн., 2017 рік - 603678,97 грн., в частині неналежного ведення книги обліку доходів та витрат форми №10, що виразилось у відсутності щоденних записів по отриманому доходу, понесеним витратам та отриманим чистим оподатковуваним доходом, що призвело до заниження бази зі сплати єдиного внеску в сумі 123831,21 грн., в т.ч. за 2016 рік - 73863,12 грн., за 2017 рік - 49968,09 грн., чим порушено аб.5 п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436ІV, п.2 ч.1 ст.7 , ч.11 ст.8, п.4 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6 ЗУ від 08.07.2010 №2464. ІV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідальність передбачена ч.1 ст.165 КУпАП (а.с.17).
Листом від 30.01.2019 року №785/10/04-36-13-05, позивача було запрошено в приміщення Новомосковської ОДПІ (м. Новомосковськ вул. М. Головка, 30 каб.105) для надання пояснень по факту адміністративних порушень, складання, ознайомлення та підписання протоколів про адміністративне правопорушення на 04.02.2019 року об 10 год 00 хв.(а.с.19).
Листом від 04.02.2019 року №851/10/04-36-13-05, в зв'язку з неявкою ГУ ДФС у Дніпропетровській області, направив позивачу протоколи про адміністративні правопорушення №27, №28 від 04.02.2019 року, а також було запрошено позивача до ГУ ДФС у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б.22, на 10-00 год., на засідання комісії по розгляду адміністративної справи(а.с.20).
11 лютого 2019 року за результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення №27 та №28 від 04 лютого 2019 року та доданого до них акту документальної планової перевірки від №3243/04-36-13-05/2124610234 від 25.01.2019 року відносно ФОП Жук, заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Сікіріною І.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №28, якою встановлено неналежне ведення обліку доходів і витрат та порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення, п. абз. 5, п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2013 року №436 VI, ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року №8073 (зі змінами та доповненнями), п. 177.2, ст. 177, піт. 177.4.1, пп. 177.4.5, п. 177.4. п. 177.10 ст. 177, п. 1.2, п. 16-1 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), п, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в періоді з 16.01.2019 року по 18.01.2019 року, в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , яке є робочим місцем головного державного ревізора - інспектора, що здійснював перевірку, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, виявлено порушення податкового обліку, яке виразилось у заниженні загального отриманого доходу за 2016 рік, у розмірі 240185,24 грн., завищенні загального доходу, за 2017 рік, у розмірі 286642,14 грн.; завищенні суми валових витрат: 2016 рік - 280345,04 грн., 2017 рік - 603678,97 грн., в частині неналежного ведення книги обліку доходів та витрат форми №10, що виразилось у відсутності щоденних записів по отриманому доходу, понесеним витратам та отриманим чистим оподатковуваним доходом, та призвело до перекручення даних декларацій про майновий стан і доходи, за 2016 та 2017 роки, заниження до сплати податків: ПДФО, військового збору; заниження бази єдиного внеску що підлягає сплаті до бюджету, за порушення ч.1 ст.164-1, ч.1 ст. 165-1 КУпАП. (а.с. 15).
Листом від 13.02.2019 року №15728/04-36-13-05, в зв'язку з неявкою ГУ ДФС у Дніпропетровській області, направив позивачу рекомендованим листом з повідомленням, постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.02.2019 року (а.с.18).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Частиною першою ст.55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визначеним у п.п.1-6 ч. 1 цієї статті. Згідно ч.2 цієї статті, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вимоги до постанови в справі про адміністративне правопорушення визначеніст.283 КУпАП. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Разом з тим, в досліджених судом протоколах про адміністративне правопорушення №27 та №28 від 04 лютого 2019 року складених відносно позивача за вчинення правопорушення п.п. 177.2, ст.177, п.п.177.4.1, п.п.177.4.3, п.п.177.4.5, п.177.4, п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу; п.1.2 п.16-1 підр.10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№27455-VІ (зі змінами та доповненнями), аб.5 п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436ІV, п.2 ч.1 ст.7 , ч.11 ст.8, п.4 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6 ЗУ від 08.07.2010 №2464. ІV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч.1 ст. 164-1, ч. 1ст. 165-1 КУпАП, не зазначено в повному обсязі в чому конкретно полягали порушення, які конкретно неправомірні винні дії або бездіяльність вчинені позивачем і коли саме, не зазначено час і місце вчинення адміністративного правопорушення, замість цього внесено інформацію про номер та дату акту документальної планової перевірки.
Таким чином, у вищевказаних протоколах не повністю вказана об'єктивна сторона правопорушення, чого вимагаєст.256 КУпАП, також вона відсутня і в оскаржуваній постанові №28 від 11 лютого 2019 року.
Зазначена абстрактність інкримінованого правопорушення позбавляє можливості зрозуміти суть правопорушення особою, яку притягують до відповідальності, щоб мати змогу ефективно захищатися від висунутого обвинувачення. Відсутність конкретизації є порушенням права на захист.
Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення, крім випадків, передбачених ст.258 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
В порушення вимог ст.ст.254,256 КУпАП, як встановлено в судовому засіданні, позивач під час складання відносно нього протоколів про вчинення адміністративних правопорушень присутній не був та з протоколами ознайомлений вчасно не був. Справа про адміністративне правопорушення розглянута відповідачем без перевірки обставин, чи було своєчасно сповіщено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи. Зазначений висновок суду підтверджується також відсутністю у протоколі про адміністративне правопорушення підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про ознайомлення із змістом протоколу, його письмових пояснень, підпису про отримання другого екземпляру протоколу.
Як наслідок складення протоколу у відсутності ОСОБА_1 , позивач був позбавлений можливості надати пояснення по суті правопорушення, не було ознайомлено з протоколом та не вручено його копію, що, на думку суду, є істотним порушенням його прав як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У порушення вимог вищезазначених норм, протокол взагалі не підписано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Однак, всупереч положень статті 278 КУпАП відповідач не перевірив правильність складення протоколів про адміністративне порушення.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено ст.280 КУпАП.
Так, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимоги до постанови в справі про адміністративне правопорушення визначені ст.283 КУпАП.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Поняття доказів у справі про адміністративне правопорушення визначеност.251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не отримав своєчасно сповіщення про розгляд справи, у зв'язку з чим був позбавлений можливості реалізувати передбачені ст.268 КУпАП права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідност.62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області при винесенні постанови про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 11 лютого 2019 року не було розкрито суть адміністративних правопорушень, інкримінованих позивачу, які передбачені ч.1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.
Крім того, враховуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що постанову №28 від 11 лютого 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП, відносно ФОП ОСОБА_1 винесено на підставі матеріалів, складених та розглянутих з істотним порушенням вимог КУпАП, у зв'язку з чим суд вбачає правові підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.
Крім того, відповідно до ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді), а також у разі вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21, для яких передбачені інші строки накладення адміністративних стягнень.
З протоколів про адміністративне правопорушення №27, та №28 від 04 лютого 2019 року та постанови №28 від 11 лютого 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП, складені відносно ФОП ОСОБА_1 , не вбачається період часу протягом якого позивач міг допустити порушення п.п. 177.2, ст.177, п.п.177.4.1, п.п.177.4.3, п.п.177.4.5, п.177.4, п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу; п.1.2 п.16-1 підр.10 р. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№27455-VІ (зі змінами та доповненнями), аб.5 п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436ІV, п.2 ч.1 ст.7 , ч.11 ст.8, п.4 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6 ЗУ від 08.07.2010 №2464. ІV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно змісту постанови №28 від 11 лютого 2019 року документальної планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 правопорушення, вчинення яких інкримінується останньому відносяться до періоду його діяльності у 2016-2017 роках, однак виявлені вони були лише під час перевірки проведеної в період з 04 лютого 2019 року.
Отже, враховуючи те, що двомісячний строк на застосування до позивача адміністративного стягнення передбаченого ст.ст. 164-1, 165-1 КУпАП сплинув, відповідно справа про адміністративне порушення, в силу приписів статті 274 КУпАП, підлягає закриттю з підстав пропуску строку.
Крім цього, при винесені постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначені форма вини позивача (умисна, необережна), а також обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність правопорушника, постанова не містить мотивів прийнятого рішення, зокрема, щодо доведеності вини позивача та визначення розміру штрафу.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені обставини, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання постанови заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Сікіріною І.В. про накладення адміністративного стягнення №28 від 11 лютого 2019 року відносно ФОП ОСОБА_1 протиправною та її скасування, справу про адміністративне правопорушення слід закрити.
Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У відповідності до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору 768 грн. 40 коп. Оскільки позивач, який оскаржив постанову у справі про адміністративне правопорушення звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5,8,9,12,14,90,94,122,139,229,241-246,286 КАС України,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Визнати постанову заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Сікіріної І.В. про накладення адміністративного стягнення №28 від 11.02.2019 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., за порушення ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП протиправною.
Скасувати постанову заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Сікіріної І.В. про накладення адміністративного стягнення №28 від 11.02.2019 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., за порушення ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Г. В. Бондаренко