29 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/812/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі - відповідач, Головне управління), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягає у невиплаті пенсії з 07.02.2018 року по 31.07.2018 р. та за березень 2019 року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити пенсію за період з 07.02.2018 року по 31.07.2018 р., допустити негайне виконання рішення у межах суми пенсії за один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проживав у м. Донецьк. Після початку проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 змушений був покинути свож постійне місце проживання в м. Донецьк й переміститись на підконтрольну територію України в м. Херсон. Після переміщення звернувся до управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної у м.Херсоні ради для взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи та отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000373196. Позивач є пенсіонером, як особа з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 856975 від 28.02.2019 р. і отримував відповідні пенсійні виплати за місцем свого постійного проживання. Але територія Донецької області (у тому числі м. Донецьк) опинилася на непідконтрольній Україні території і на підставі Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою КМУ від 7 листопада 2014 року № 595, здійснення виплати пенсії позивачу було припинено з 07 лютого 2018. Вказані пенсійні виплати були відновлені лише з 01.08.2018 року за рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Але заборгованість по пенсійним виплатам за період перебування позивача на тимчасово непідконтрольній Україні території (з 07.02.2018 року по 31.07.2018 року) залишається невиплаченою. Поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 розпочато з 01.08.2018 року і здійснюється по даний час, однак в березні 2019 року виплати не було, та заборгованість за минулі періоди (за час проживання на окупованій території) залишається не погашеною. Позивач вважає протиправною відмову у виплаті йому пенсії лише через те, що відсутній порядок, яким передбачено виплату пенсії за минулий період внутрішньо переміщеним особам. Із цих підстав просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 22.04.2019 року відкрите спрощене провадження по справі.
15 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Посилаючись на постанову Кабміну № 335 від 25 квітня 2018 року, якою внесено зміни до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, що затверджені постановою Кабміну від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» стверджує, що пенсійне забезпечення за запитуваний період може бути виплачене лише на умовах окремого порядку, затвердженого Кабміном. Оскільки на даний момент такого порядку не затверджено, підстави для виплати позивачу пенсії за період з 07.02.2018 року по 31.07.2018 року відсутні.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за правилами письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував на підставах викладених у відзиві, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що спірні правовідносини стосуються нарахування і виплати ОСОБА_1 пенсії у період з 07 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року.
Позивач вказує на своє право щодо отримання пенсії в період з 07 лютого 2018 року по 31 липня 2018 року як громадянки України, яка має право на належне соціальне та пенсійне забезпечення, гарантоване їй Конституцією України.
Відповідач стверджує, що виплата пенсії позивачу за запитуваний період не передбачена законодавством, так як Кабміном не затверджено відповідного порядку на проведення зазначених виплат.
Із довідки від 19 жовтня 2017 року № 0000373196 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 21 травня 1997 року Куйбишевським РВДМУ УМВС України в Донецькій області, зареєстроване місце: АДРЕСА_1 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа із фактичним місцем проживання (перебування): АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки МСЕК № 1 серії 12 ААА № 856975 від 28.02.2019 р. ОСОБА_1 є пенсіонером, як особа з інвалідністю ІІІ групи безстроково.
З листа - відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19.03.2019 року № 124/Л-99-1 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Херсонському сервісному центрі головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, як внутрішньо переміщена особа та з 07.02.2018 року отримує пенсію по інвалідності, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За період з 07.02.2018 р. по 31.07.2018 р. сума обчислених, але невиплачених пенсійних коштів склала 25860,99 грн. Однак, відповідно до пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Додатково Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області направлено клопотання до Пенсійного фонду України щодо розгляду питання виплати боргу з лютого по липень 2018 року.
Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
У квітні 2014 році на території постійного місця проживання позивача, розпочалася антитерористична операція(Наказ Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07 жовтня 2014 року №33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”).
30 квітня 2018 року Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України підписав Указ "Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей», яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони. Глава держави також підписав Наказ Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей». Згідно наказу, з 30 квітня 2018 року, розпочато операцію об'єднаних сил відповідно до плану операції об'єднаних сил.
У зв'язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Внаслідок зазначених обставин, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, порушень прав людини, позивач, був змушений покинути своє місце проживання у : АДРЕСА_1 та переселитись до АДРЕСА_3 .
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382 -IV (далі - Закон № 1382-IV), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), Постанови Кабміну "Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства" № 595 від 07 листопада 2014 року (далі - Постанова № 595), Постанови Кабміну “Про облік внутрішньо переміщених осіб” від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - Постанова № 509).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія по інвалідності за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Наказом Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення” визначено, що Донецька область з 07 квітня 2014 року є районом проведення антитерористичної операції.
Постановою № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
Враховуючи зазначене, позивач перемістився до Херсонської обл., як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Постанови № 509 та отримав довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Згідно зі ст.ст. 44, 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що зобов'язання здійснювати облік пенсіонерів та проводити виплату призначених їм пенсійних виплат покладено на орган ПФУ за місцем реєстрації особи.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
На виконання вимог ст. 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Таким чином, суд вважає, що після державної реєстрації свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 позивач набув право на отримання пенсії за таким місцем проживання відповідно до ст. 46, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі і на отримання заборгованості із пенсійних виплат.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує норму прямої дії, а саме ст. 46 Конституції України, якою гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Позивач є громадянином України, який у законний спосіб набув право на пенсійні виплати на території України.
Відтак, позбавлення його права на такі виплати із незалежних від його волі обставин (проведення антитерористичної операції на території його проживання) є порушенням його прав.
Суд вважає необхідним застосувати до даних спірних правовідносин практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477-IV.
Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Також, дана правова позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду № 805/402/18-а від 04.09.2018 року.
На підставі ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав суду достатніх доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, тому, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 у період з 07.02.2018 року по 31.07.2018 року, тому належним, правильним та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 , а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 у період 07.02.2018 року по 31.07.2018 року.
Приписами частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки присуджені позивачеві виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Судові витрати розподілені відповідно до ст. 133 та 139 КАС України.
У разі якщо судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який із тих чи інших причин до ухвалення рішення у справі сплачено не було, а рішення ухвалено на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у дохід Державного бюджету України.
Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку, що судові витрати підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, шляхом безспірного списання.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6) - задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6), щодо невиплати пенсії з 07.02.2018 року по 31.07.2018 рік та березень 2019 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) - протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Херсонської області (73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) заборгованість по пенсії за період з 07.02.2018 року по 31.07.2018 року.
В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду звернути до негайного виконання.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м.Херсон, вул. 28 Армії, 6) за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) грн. у дохід Державного бюджету України (ГУК у. м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 ), шляхом безспірного списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 112010204