31 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/674/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР1940/388/АВ/ТД-ФС від 12.09.2018 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.09.2018 управлінням Держпраці у кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КР1940/388/АВ/ТД-ФС у сумі 111690,00 грн. Також, 28.08.2018 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено протокол про адміністративне правопорушення №КР1940/388/АВ//П/ПТ щодо вчинення ФОП ОСОБА_2 адміністративного правопорушення - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що кваліфікуються за ч.3 ст.41 КУпАП.
Даний протокол направлено було до Кіровського районного суду міста Кіровограда. 23.11.2018 Кіровським районним судом міста Кіровограда винесено постанову по справі №404/5967/18. Відповідно до даної постанови ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.41 КУпАП закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Позивач не погоджуються з викладеним, вважає, що притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
18 березня 2019 року ухвалою суду дану позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків (а.с.23).
05 квітня 2019 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні (а.с.1-2).
06 травня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи в зв'язку з неявкою позивача та відсутністю відомостей про його належне повідомлення про час розгляду справи (а.с.64).
19.04.2019 (вх. №6765) представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволені. Позиція відповідача вмотивована тим, що прийняття оскаржуваної постанови обумовлено порушенням законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.
Також, зазначає, що адміністративна відповідальність застосовується до фізичних осіб (посадові особи та працівники), а фінансові санкції до юридичних осіб. Отже, адміністративна відповідальність та фінансова санкція є різними видами юридичної відповідальності, тому твердження позивача про порушення працівниками Управління вимог ст. 61 Конституції України є помилковим.
Суд зазначає, що у відповідності до ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст. 257 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
До судового засідання представниками сторін були подані клопотання про розгляд справи без їх участі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу Управління від 23.08.2018 № 1128 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 23.08.2018 № 1128/04.4, головному державному інспектору відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Кіровоградській області Царенко Ганні Леонідівні за участю головного державного інспектора ОСОБА_3 з 23.08.2019 по 27.08.2018 було доручено провести інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця підприємця ОСОБА_2 з питань додержання законодавства про працю (трудовий договір та дотримання його умов, виявлення неоформлених трудових відносин).
23 серпня 2018 року інспектором складено акт № КР1940/388/НП про неможливість проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_2 (адреса: Кіровоградська АДРЕСА_1 , м. АДРЕСА_2 , вул. Є. Тельнова, 1, офіс «Work-Union») у зв'язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.
23 серпня 2018 року інспектором була видана вимога про надання документів №КР 1940/388/ПД, у зв'язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливістю проведення інспекційного відвідування строк його проведення зупинено на п'ять календарних днів та зобов'язано ФОП ОСОБА_2 у строк до 09.00 год 28 серпня 2018 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, (акт та вимога вручені особисто ФОП ОСОБА_2 )
Після надання документів для інспекційного відвідування складено акт №КР 1940/388/АВ від 28.08.2018. Згідно акту зафіксовано порушення вимог ст.24 та ст.21 КЗпП України щодо укладання трудових відносин.
28 серпня 2018 року інспектором було винесено припис № КР1940/388/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_2 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення, а саме: порушення вимог ст.21 та 24 КЗпП України щодо оформлення трудових відносин, строк усунення порушень - до 31.08.2018.
04.09.2018 було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР 1940/388/АВ/ТД, розгляд справи призначено на 12.09.2018 о 09.10 год.
Розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку ст.265 КЗпП України проведено 12.09.2018 за результатами прийнято Постанову про накладення штрафу № КР/1940/388/АВ/ТД-ФС на підставі абз.2 ч. 2 ст.265 КЗпП України в розмірі 111 690,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що 28.08.2018 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області складено протокол про адміністративне правопорушення №КР1940/388/АВ//П/ПТ щодо вчинення ФОП ОСОБА_2 адміністративного правопорушення - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що кваліфікуються за ч.З ст.41 КУпАП.
Даний протокол направлено було до Кіровського районного суду міста Кіровограда. 23.11.2018 року Кіровським районним судом міста Кіровограда винесено постанову по справі №404/5967/18. Відповідно до даної постанови ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.З ст.41 КУпАП, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.З ст.41 КУпАП закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Тому, враховуючи даний факт, позивач вважає, що притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі, суперечить ст. 61 Конституції України.
Згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
За змістом абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України (частина третя статті 265 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків (ст. 14 КУпАП).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
До категорії «посадових осіб» можна віднести, зокрема, категорію працівників, визначених як «посадові особи» в статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», та як «службові особи» у примітці до статті 364 Кримінального кодексу України.
Частинами третьою, четвертою та п'ятою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» (v0005700-02) передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
Фізична особа-підприємець може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли у нього реально виникає можливість виконання вказаних вище обов'язків, А це можливо у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо).
Відповідно до ч. З ст. 41 КУпАП, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства -тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи -підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення вимог законодавства про працю.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою ст. 265 КЗпП України, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, адміністративна відповідальність застосовується до фізичних осіб (посадові особи та працівники), а фінансові санкції до юридичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з доводами відповідача в частині того, що адміністративна відповідальність та фінансова санкція є різними видами юридичної відповідальності, тому твердження позивача про порушення працівниками Управління вимог ст. 61 Конституції України є помилковим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №522/12566/18 (№К/9901/68351/18).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вище зазначене, суд зазначає, що відповідачем по справі доведено правомірність винесення оскаржуваної позивачем Постанови №КР1940/388/АВ/ТД-ФС від 12.09.2018. За даних обставин, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , 25005,код ЄДРПОУ 3375014237) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, п/с 1/37, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула