Справа № 202/3632/19
Провадження № 1-кс/202/5949/2019
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
31 травня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про арешт майна, -
В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12019040000000451, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 30 травня 2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
30 травня 2019 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про арешт майна.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 30 травня 2019 року.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 29 травня 2019 року близько о 23:20 годин, водій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Аеропортівська в напрямку від вул. Панікахи до вул. Старокодацької у м. Дніпро, та поруч з інформаційним знаком «Аеропорт» здійснив наїзд керованим ним автомобілем на пішохода ОСОБА_6 1982 року народження, який перетинав проїзну частину дороги у невідведеному місці, зліва-направо відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок вказаної ДТП пішохід ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно мозкова травма, забій головного мозку 2 ступеню, перелом голені обох кінцівок з якими був госпіталізований до обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова.
30 травня 2019 року, в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у вигляді механічних пошкоджень, оглянуто та вилучено. Вказаний автомобіль поміщено для зберігання на територію штраф майданчику, який розташований за адресою: м. Дніпро пр. Богдана Хмельницького 105.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 належить: ОСОБА_7 , який мешкає: АДРЕСА_1 .
Вилучений автомобіль марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 , зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення у вигляді характерних пошкоджень, у зв'язку із чим, у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, 30.05.2019 року визнаний у кримінальному провадженні № 12019040000000451 речовим доказом.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, що під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний автомобіль з обов'язковою забороною розпорядження, користування та відчуження арештованим майном, оскільки є реальна загроза знищення, переробки або приховування вищезазначеного автомобіля, що недопустимо та унеможливить подальше розслідування та прийняття законного рішення по кримінальному провадженню.
Наведене зумовило слідчого за погодженням з прокурором звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням.
Слідчий в судове засідання не явився, натомість надав заяву, відповідно до якої просив здійснити розгляд клопотання без його участі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без участі власника майна.
В силу вимог ст.172 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність учасників провадження, оскільки їх неявка не є перешкодою у розгляді.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів; - спеціальної конфіскації; - конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як встановлено в судовому засіданні, в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12019040000000451, автомобіль марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні на підставі постанови слідчого від 30 травня 2019 року.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою збереження речових доказів та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, а також те, що є достатні підстави вважати, що воно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому клопотання слідчого про накладення арешту на майно слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить: ОСОБА_7 , мешкає: АДРЕСА_1 .
Заборонити ОСОБА_7 , та іншим особам, у володінні, користуванні яких знаходиться вказаний транспортний засіб, відчуження, розпорядження та використання автомобіля марки «ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1