про закриття провадження у справі
29 травня 2019 року 810/1059/15
Київський окружний адміністративний суду у складі головуючого судді Щавінського В.Р., за участю секретаря судового засідання - Мілієнко О.М., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача -2 - Кострова О.В., розглянувши у м. Києві у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд постанови в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області (відповідач-1), Броварського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області (відповідач-2), третя особа: Броварська районна державна адміністрація про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції (Відповідач-1), Броварського управління Державної казначейської служби України у Київській області (Відповідач-2), третя особа Броварська районна державна адміністрація з вимогами:
- визнати протиправними дії Відповідача-1 щодо відмови добровільно виконати у повному обсязі судове рішення Апеляційного суду Київської області від 24.09.2004 р. у справі № 22а-2567 за позовом ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації про незаконне затвердження змін до установчих документів ТОВ " Фермой-Кі" шляхом реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Фермой-Кі" на підставі дубліката виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2013 року у цивільній справі № 361/10410/2013-ц, а саме: включення (поновлення) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Фермой-Кі", код ЄДРПОУ 20048150, з часткою позивача у товаристві 100%;
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності на комплекс, незакінченого будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ПРАТ "Дніпрометалсервіс";
- зобов'язати Відповідача-1 включити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (поновити) унітарне ТОВ "Фермой-Кі", код ЄДРПОУ 20048150 з часткою позивача у товаристві 100 %;
- зобов'язати Відповідача-1 зареєструвати право власності на комплекс, незакінченого будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за поновленим ТОВ "Фермой-Кі";
- відшкодувати на користь позивача завдану Відповідачем-1 шкоду у сумі 735266150 грн. або 29410646 доларів США, в тому числі матеріальну - 735166150 грн., моральну - 100000 грн. та зобов'язати Відповідача-2 перерахувати з бюджетних рахунків Відповідача-1 у Броварському управлінні Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Київській області кошти на користь позивача.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На адресу суду 26.03.2019 надійшла заява представника позивача про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначив, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №278/20-06 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року, яким було визнано право власності на спірне майно за ЗАТ "Інком". На підставі наведеного, 20.12.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №13551200000009277, згідно якого частка позивача у ТОВ "Фермой-Кі", становить 100%.
На переконання заявника, наведене вище свідчить про наявність підстав для перегляду постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 за нововиявленими обставинами, адже судове рішення, яке стало підставою для її прийняття, скасоване.
Розглянувши заяву про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №810/1059/15, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 361 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду з підстав, визначених пунктом третім частини другої статті 361 КАС України, а саме - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
У даному випадку, таке рішення скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №278/20-06, якою задоволено апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-Кі" та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Інком" до Державного комунального підприємства "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності, - відмовити повністю.
Як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №810/1059/15, саме рішення Господарського суду Київської області від 09 серпня 2006 року у справі №278/20-06, яке на момент прийняття постанови не було скасованим та набрало законної сили, покладено в основу висновку суду.
Тобто, судове рішення, яке стало підставою для ухвалення постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №810/1059/15, - скасовано. Вказана обставина свідчить про наявність передбачених КАС України підстав для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №810/1059/15 за нововиявленими обставинами.
У той же час, щодо вимоги заявника про ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги повністю, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, аналіз вказаних норм свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2001, 19.09.2001 та 08.07.2002 Броварською районною державною адміністрацією було зареєстровано зміни до договору про діяльність підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Фермой-Кі", зокрема: зміни №1 до договору від 23.03.2001, зміни №2 до договору від 24.03.2001 та укладено додаткову угоду від 29.06.2001 №3, в результаті чого до складу учасників ТОВ "Фермой-Кі" введено AVAGNO ENTERPRISES LIMITED, яке стало власником частики, яка раніше належала ОСОБА_4 , що на думку позивача, позбавило його відповідних майнових прав, а саме - на комплекс незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 .
Надалі, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006 право власності на комплекс незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ЗАТ "Інкон", що на переконання позивача стало незаконним вибуттям майна з його та ТОВ "Фермой-Кі" права власності.
Таким чином, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача із реєстрацією за ЗАТ "Інкон" права власності на спірне майно, яке на думку позивача має бути визнане за ним, що виключає ознаки приватно-правового спору та свідчить про його публічність.
З огляду на наведене вище, не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Отже, спірні правовідносини у справі пов'язані з необхідністю захисту права на об'єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому даний позовне не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а з огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №822/1269/17.
Важливим для зазначення є також те, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2016р. у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецидентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
За наведеного вище, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад цього спору, суд приходить до висновку, що даний позов не містить ознак публічно-правового спору, а витікає з цивільних правовідносин, які існують між позивачем та відповідачами щодо права власності на комплекс незавершеного будівництва, а тому не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, слід роз'яснити позивачеві, що даний спір є цивільно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Також суд звертає увагу, що враховуючи неможливість розгляду даного спору по суті у порядку адміністративного судочинства та необхідність захисту порушених прав шляхом подачі нової позовної заяви у порядку цивільного судочинства, строки на звернення до суду, не будуть вважатися пропущеними.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Виходячи з вище викладеного суд дійшов висновку, що заява представника позивача підлягає задоволенню у частині скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі №810/4266/14, а провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями статтями 157, 160, 165, 361-369 КАС України, суд
1.Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №810/1059/15, - задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №810/1059/15 за нововиявленими обставинами.
3. Закрити провадження в адміністративній справі №810/1059/15.
4. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення та підписання повного тексту ухвали - 31 травня 2019 року