Справа № 2-21/10
23 лютого 2010 року
Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В.,
при секретарі Гевак С.М.,
з участю представника позивача Луговського О.Г.,
представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у судовому засіданні в місті Красноперекопськ цивільну справу за позовом ВАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми, звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи орган опіки та піклування Совхозненської сільської ради, сектор ІГРФО Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим,
ВАТ “Державний ощадний банк України” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, просить стягнути із відповідачів солідарно суму у розмірі 453214,50 грн., та звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з літера - А, а, а1 - житловий будинок, загальною площею 195,6 кв.м; літера Б - сарай, літера В - уборна; 1-3 - огорожа, на користь ВАТ “Державний ощадний банк України” шляхом продажу його з прилюдних торгів з початковою ціною продажу згідно експертної оцінки, проведеної до його реалізації. Та висилити ОСОБА_5 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 із вказаного житлового будинку, та зобов'язати сектор громадянства, іміграції і реєстрації фізичних осіб зняти з реєстрації ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №141 від 20.05.2008р., згідно якого банк надав відповідачу кредит на суму 382000 грн., строком на 120 місяців з 20.05.2008р. по 20.05.2018р. з оплатою 19,5% річних за користування кредиту, на споживчі цілі. Для забезпечення виконання договору кредиту від 20.05.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 був укладений договір поруки, та із ОСОБА_2 - договір іпотеки вищевказаного будинку.
Умови кредитного договору ОСОБА_2 систематично порушувались. Станом на 24.07.2009р. сума заборгованості склала: прострочена заборгованість по кредиту - 35016,62 грн.; по нарахованим несплаченим відсоткам за користування кредитом -70916,71 грн., пеня - 9847,79 грн., основний залишок суми кредиту - 337433,38 грн. Всього сума боргу складає 453214,50 грн.
Ухвалою суду від 04.09.2009р. до участі у справі в якості 3-ї особи залучено СДІРФО Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим, ухвалою від 02.02.2010р. до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_8, ОСОБА_6, в якості 3-іх осіб - орган опіки та піклування Совхозненської сільської ради.
У судовому засіданні представник позивача Луговський О.Г. підтримав позовні вимоги.
Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_7 - ОСОБА_4 вказав, що із позовом не згоден, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не підписували договорів кредиту та поруки та ОСОБА_2 не отримував кредитні кошти, вказані у позові.
Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 не з'явились, про день слухання справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Представник 3-ї особи СГІРФО Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим в судове засідання не з'явився, згідно наданої заяви, просить розглядати справу у його відсутність.
Представник органу опіки та піклування Совхозненської сільської ради у судове засідання не з'явився, у судовому засіданні 15.02.2010р. представник вказала, що рішення залишає на розсуд суду, пояснила, що ОСОБА_9 з ОСОБА_10 у спірному будинку не проживають.
Суд, вислухавши представника позивача Луговського О.Г., представника відповідачів ОСОБА_4, свідка ОСОБА_11, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити частково.
Судом встановлено, що 20.05.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 укладено договір кредиту №141, згідно якого Банк надав позичальнику споживчий кредит у сумі 382000 грн. Відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у 19,5% річних. Кредит надано строком на 120 місяців зі строком остаточного повернення до 19.05.2018р. (п.п.1.1, 1.2 Договору).
Відповідно до п.3.1.1 Договору, позивач відкрив позичальнику позичковий рахунок, з якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 382000 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки /а.с.16/.
Таким чином, банк виконав свої обов'язки за кредитним договором.
Згідно п. 1.6 Договору погашення кредиту здійснюється рівними частинами у розмірі 3183,34 грн. до 19 числа кожного місяця, згідно встановленого графіку.
Відповідно до п.3.2.2 Договору Банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами … вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором та у примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Умови кредитного договору відповідачем ОСОБА_2 порушувались, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно наданого розрахунку, заборгованість за кредитом, відсотками та пенею станом на 24.07.2009р. сума заборгованості склала: прострочена заборгованість по кредиту - 35016,62 грн.; по нарахованим несплаченим відсоткам за користування кредитом -70916,71 грн., пеня - 9847,79 грн., основний залишок суми кредиту - 337433,38 грн. Всього сума боргу складає 453214,50 грн. /а.с.34,36/.
20.05.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір поруки №155, згідно якого ОСОБА_13 взяв не себе зобов'язання перед Банком відповідати за борговими зобов'язаннями боржника ОСОБА_2, який отримав кредит від банку, відповідно до кредитного договору від 20.05.2008р., а саме: відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними перед кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані повністю /п.п. 1.1, 3.2 Договору поруки - а.с.29- 30/.
Відповідно до укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 договору іпотеки від 20.05.2008р., з метою забезпечення кредитного договору №141 від 20.05.2008р., ОСОБА_2 передав в іпотеку житловий будинок, що розташований за адресою: вул.Садовий Тупик, буд.2 с.Совхозне Красноперекопського району АР Крим, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. Сторони домовились, що вартість предмета іпотеки становить 546242,34 грн. /п.1.1, 1.3 Договору/.
Згідно п. 3.1.1 Договору, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання за кредитним договором /а.с. 17-19, 22/.
Як слідує із висновку почеркознавчої експертизи №3150 від 19.01.2010р., підписи від імені ОСОБА_2, розташовані у кредитному договорі №141 від 20.05.2008р. у графі “підпис Позичальника” і в графі “Позичальник”, в кредитній заявці від 20.05.2008р. в графі “прізвище та підпис Позичальника”, в заяві на видачу готівки №650141 від 21.05.2008р. в графі “підпис отримувача”, у договорі поруки №155 від 20.05.2008р. в графі “підпис Боржника” - виконані ОСОБА_2. Підписи від імені ОСОБА_3, розташовані у договорі поруки №155 від 20.05.2008р. в графі “підпис Поручителя” виконані ймовірно ОСОБА_3 /а.с. 126-132/.
Задовольняючи позов, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно ст.ст.525-526, 625, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору, відмова від виконання зобов'язання не припускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 33 ЗУ “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4, заперечуючи проти задоволення позову вказали, що ОСОБА_2 не підписував договору кредиту, та не отримував кредитні кошти у розмірі 382000 грн., Так само як і ОСОБА_3 не підписував договору поруки, тим більше, що він 20.05.2008р. був у відрядженні за межами території України, на підтвердження чого надав посвідчення про відрядження, згідно якого, ОСОБА_3 з 20.05.2008р. по 26.05.2008р. знаходився у м.Москва /а.с. 153/. Крім того у матеріалах кредитної справи знаходиться копія паспорту ОСОБА_3, видана 22.08.1997р. Красноперекопським МРВ ГУ МВС України в АР Крим, тоді як він отримав новий паспорт у Печерському РУ ГУ МВС України в м.Києві 01.02.2008р. /а.с. 8,152/.
Однак вказані доводи спростовуються висновком судово-почеркознавчої експертизи від 19.01.2010 №3150, згідно якої договір кредиту підписаний ОСОБА_2, а договір поруки ОСОБА_3; поясненнями допитаного в якості свідка ОСОБА_11, який займався оформленням вказаних договорів, та пояснив, що договір кредиту був підписаний особисто ОСОБА_2, а договір поруки - ОСОБА_3, та вказав, що договір поруки від 20.05.2008р., зокрема, був підписаний ОСОБА_3 не 20.05.2008р., а пізніше, оскільки у нього були проблеми із явкою до банку у вказаний час, тому банк пішов на зустріч та ОСОБА_3 була надана можливість підписати договір поруки пізніше. І ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були вручені екземпляри, укладених з ними договорів. До матеріалів кредитної справи були долучені копії тих документів, які надавали ОСОБА_2 та ОСОБА_13.
Оцінюючи надані та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає необхідним позов задовольнити, стягнути з відповідачів на користь позивача суму заборгованості у розмірі 453314,50 грн. солідарно, звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ч.2 ст. 39, та ч.1 ст.40 ЗУ “Про іпотеку” передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Як слідує із матеріалів справи, письмової вимоги відповідачам ОСОБА_6 про виселення, позивач не надсилав. Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про виселення відповідачів із спірної квартири заявлені без дотримання вимог ст.109 ЖК України, тому заявлені передчасно, в зв'язку із чим задоволенню не підлягають, в зв'язку із чим не підлягають задоволенню вимоги про зняття з реєстраційного обліку відповідачів.
Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати (судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120 грн.) підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 130, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 553, 554, 525, 526, 586, 590, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.12,33,39,40 ЗУ “Про іпотеку”, ст. 109 ЖК України, суд
Позов ВАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення суми, звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи орган опіки та піклування Совхозненської сільської ради, сектор ІГРФО Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Таврійське Красноперекопського району АР Крим, прож. АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Красноперекопськ АР Крим, що прож. АДРЕСА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, солідарно на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» - суму боргу у розмірі 453214,5 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн., а всього 465034,50 грн.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з літера - А, а, а1 - житловий будинок, загальною площею 195,6 кв.м; літера Б - сарай, літера В - уборна; 1-3 - огорожа, на користь ВАТ “Державний ощадний банк України” шляхом продажу його з прилюдних торгів з початковою ціною продажу згідно експертної оцінки, проведеної до його реалізації.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.