ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
05 лютого 2010 року 10:50 № 2а-17232/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Клименчук Н.М., Мазур А.С.,
при секретарі судового засідання Руденко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової адміністрації України
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста
Києва
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва з вимогами:
- Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України виключити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів про ОСОБА_1, який обліковується за серією та номером паспорта згідно з Наказом №602/1226 від 19 жовтня 2004 року.
- Зобов'язати Державну податкову адміністрацію України здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання).
- Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1 як платника податків та інших обов'язкових платежів за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем, по-батькові та за місцем проживання).
- Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва анулювати раніше проставлений згідно з Наказом №602/1226 від 19 жовтня 2004 року штамп в паспорті ОСОБА_1 про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
- Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва скасувати інформацію про ОСОБА_1, що була надана до Об'єднаної державної податкової інспекції у м. Прилуки Чернігівської області, згідно з Наказом №602/1226 від 19 жовтня 2004року.
- Зобов'язати Державну податкову інспекцію Солом'янському районі м. Києва проставити у паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Представник відповідачів позов не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що при зверненні із заявою про відмову від ідентифікаційного номера позивач не дотримався Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, в зв'язку з чим позивачеві запропоновано виконати вимоги Порядку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
27.10.2009 року позивач звернувся з заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, в якому просив:
- поставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою початковою,
- зберегти за ним форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по-батькові),
- виключити з ідентифікаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів відомості про його індивідуальний ідентифікаційний номер та загальні відомості про його,
- знищити облікову картку.
На зазначену заяву позивач не отримав відповіді від Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва.
Натомість на його звернення від 27.10.2009 року, рішенням Державної податкової адміністрації України, оформленим у вигляді листа №5587ІК/29-2115 від 16.11.2009 року повідомлено, що для вчинення відповідних дій позивачеві необхідно звернутися до неї відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N 602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944.
Заявника повідомлено, що для відмови від прийняття ідентифікаційного номеру необхідно подати до ДПІ відповідно до Порядку пакет документів. Проставити відмітку в паспорт громадянина України можливо після отримання довідки ф. ВЗ, яка видається в ДПІ після проведення перевірки поданих в заяві даних. Тільки після унесення такої відмітки до паспорта та отримання ДПІ повідомлення з органу внутрішніх справ про цей факт виконується внесення відповідних змін до Державного реєстру фізичних осіб щодо ідентифікаційного номеру.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року N 320/94-ВР (Далі -Закон № 320) визначено, що Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Частиною другою статті 1 Закону № 320 встановлено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Положеннями частини другої статті 2 Закону № 320 встановлено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Положеннями частини третьої статті 5 Закону № 320 встановлено, що реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N 602/1226, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944, (Далі -Порядок № 602).
Порядок № 602, розроблений згідно із Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (зі змінами) та Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 N 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження", визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Так, положеннями Порядку № 602 передбачено, що відмітка вноситься до паспорта громадянина України.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
При цьому, Порядком № 602 встановлено, що особа пред'являє до органу державної податкової служби: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Пунктом 3.3 Порядку № 302 встановлено, що після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) щодо достовірності поданих даних.
У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів. (пункт 3.4. Порядку № 302).
Крім того, положеннями пункту 4 Порядку також прописано, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В3 та паспорт громадянина України.
Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за ф. N В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. (Пункт 5.1 Порядку № 602).
За результатом розгляду звернення, у разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4. (пункт 5.2 Порядку 3 602).
При цьому, пунктом 6.1. Порядку № 602 передбачено, що саме після надходження відривного корінця до форми N В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
За результатом розгляду справи судом встановлено, що позивач при зверненні до відповідачів з відповідною заявою не подавав заяви за формою встановленою Порядком №602 та жодних відповідних додатків до неї, що позивачем не оспорюється. При цьому, при зверненні заявником зазначено про те, що останній не погоджується з нормами Порядку № 602.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, адже підставою для не внесення відмови позивача від індивідуального ідентифікаційного номеру було не дотримання позивачем вимог Порядку № 602. Враховуючи те, що позивачем не дотримано положень Порядку № 602, що останнім не оспорюється, суд дійшов висновку про обґрунтованість повідомлення відповідачів про неможливість вчиненні відповідних дій, оскільки Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»до функцій органів державної податкової служби віднесено ведення обліку та реєстрації фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів. При цьому, Порядком № 602 прописано порядок дій та визначено перелік необхідних документів, для вчинення дій щодо належного обліку осіб, що відмовляються від ідентифікаційного коду. Адже, внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів здійснюється органом внутрішніх справ, за результатом розгляду документів державною податковою службою.
В свою чергу, суд вважає необхідним зазначити, що вимога зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, не підлягає задоволенню, оскільки Порядком чітко встановлено, що такі відмітки робляться саме органом внутрішніх справ. Тобто, зазначена вимога необґрунтовано сформована до відповідача-2. Враховуючи те, що позивачем не дотримано норм Порядку № 602, який є обов'язковим для виконання, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Державної податкової адміністрації України виключити з інформаційного фонду відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер та знищити облікову картку з відповідними даними, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, адже попередньо встановлено судом недотримання позивачем положень Порядку № 602. З огляду на зазначене у відповідача були відсутні підстави вчиняти дії з виключення з інформаційного фонду відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер та знищення облікової картки, оскільки позивач не надав всі необхідні документи та не надав відповідної заяви, передбаченої, зокрема, Порядком №602, за результатом розгляду яких відповідач мав би можливість перевірити їх достовірність та відповідність та видати відповідну довідку (для звернення в подальшому до органів внутрішніх справи).
Право позивача здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, встановлене Законом України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів” від 22.12.1994 р. N 320/94-ВР, відповідачами не заперечується.
Технічна процедура оформлення такого права визначена Порядком № 602/1226 і є обов'язковою як для органів державної влади, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
Зазначені процедури не звужують змісту проголошених прав позивача, оскільки спрямовані на забезпечення обов'язку кожного сплачувати податки і збори, як то визначено ст. 67 Конституції України.
Позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, дотримавшись процедури встановленої Порядком № 602/1226.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що для задоволення позовних вимог відповідачі повинні вийти за межі законодавчо встановлених повноважень, що є порушенням Конституції України.
Таким чином, реалізація прав позивача на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідачів. Позивач, необґрунтовано відмовляючись від дотримання Порядку № 602/1226, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на альтернативну форму обліку при сплаті податків та інших обов'язкових платежів. Відповідачами це право позивача не було порушене, а його не реалізація зумовлена власною поведінкою позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа
Судді Н.М. Клименчук
А.С. Мазур
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -09.02.2010 р.