ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
16 грудня 2009 року 12:47 № 2а-3636/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.
при секретарі судового засідання Горбан А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання дії протиправними
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом про визнання дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд, відповідач) по відмові від виплати відшкодування у сумі 75 908 грн. незаконними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що змінами внесеними до ст. 3 «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»було збільшено розмір відшкодування, виплата якого здійснюється фондом, а відтак на думку позивача сума його вкладу до АКБ «Інтерконтинентбанк»у невідшкодованій частині має бути повернута відповідачем.
Аналізуючи положення закону позивач робить висновок, що законодавцем було збільшено лише максимально можливий розмір грошового відшкодування, при цьому не змінено підстав та умов набуття права на відповідне відшкодування, а жодних обмежень щодо поширення на вкладників АКБ «Інтерконтинентбанк»або будь-яких інших банків норми стосовно максимального розміру відшкодування коштів за вкладами у розмірі 150000 грн. законодавцем встановлено не було, у зв'язку з чим відмова Фонду у наданні грошової компенсації є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та обґрунтовані відсутністю порушень прав позивача з боку фонду, оскільки зміни внесені Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до ст. 3 Закону «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»не мають зворотної сили та не поширюються на вже виконані перед позивачем зобов'язання з відшкодування його вкладу в АКБ «Інтерконтинентбанк».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -
ОСОБА_1 є вкладником АКБ «Інтерконтинентбанку»згідно укладеного депозитного договору № 210305-О1782 від 25.03.2005р. та у зв'язку з ліквідацією банку сума вкладу в розмірі 132 000 грн. та нарахованих відсотків в розмірі 2 488 грн. не була повернута за договором.
Як про те зазначає позивач, виплату заборгованості банку на користь позивача у повному обсязі не здійснено, після виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 50 000 грн. та відшкодуванням ліквідатором банку 8 500 грн. невідшкодованими вкладнику залишились 75 908 грн.
Враховуючи зміни внесені Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до ст. 3 Закону «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»щодо максимального розміру відшкодування, яке може бути здійснено фондом (суму збільшено до 150 000 грн.), у листі від 17.11.2009р. адвокатом позивача були поставлені питання перед фондом щодо здійснення відшкодування решти гарантованої суми вкладу ОСОБА_1
Листом за вих. № 09-4073/08 від 04.12.2008р. на отриманий адвокатський запит відповідач повідомив, що на вкладників АКБ «Інтерконтинентбанк»поширюється норма стосовно максимального розміру відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 50 000 грн., передбаченого в рішенні адміністративної ради Фонду від 14.08.2007р. № 4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 31.08.2007р. № 1002/14269 і розрахункова сума коштів, яка підлягала відшкодуванню за рахунок коштів фонду, згідно отриманого від ліквідатора АКБ «Інтерконтинентбанк»переліку вкладників складала 50 000 грн. та була виплачена.
Вимоги позивача щодо визнання дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по відмові від виплати відшкодування у сумі 75 908 грн. незаконними, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Законом України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" встановлені засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
Обов'язок Фонду (відповідача у справі) здійснити виплату на користь фізичної особи, яка має вклад у учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виникає в силу закону, та зокрема згідно зі ст. 3 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150000 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду.
Зміни до вказаної статті закону в частині збільшення максимального розміру відшкодування вкладу за рахунок коштів фонду до 150 000 грн. внесені до ст. 3 закону Законом України від 31.10.2008р. "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Останній в свою чергу прийнятий з метою забезпечення конституційних прав громадян, гарантування економічної безпеки держави, мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи України від фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн (преамбула).
Порядок використання коштів фонду на відшкодування коштів за вкладами визначений у розділі 4 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", а також на виконання положень закону Рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 лютого 2002 року № 2 затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб.
Діяльність Фонду при здійсненні відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб визначена Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та згідно з п. 4.1 (в редакції положення чинній станом на час здійснення виплат) після отримання від Національного банку України документів, що передбачені пунктом 2 цього Положення, Фонд здійснює такі заходи:
- приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам у відповідності до наданого ліквідатором Списку;
- протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації про порядок відшкодування коштів за вкладами. Оголошення публікуються один раз на тиждень протягом одного місяця з дня прийняття рішення про відшкодування;
- укладає договір з банком-агентом на виплату відшкодувань за рахунок коштів Фонду;
- на підставі даних Списку складає для банку-агента загальний реєстр одержувачів сум відшкодувань за рахунок коштів Фонду;
- повідомляє банк-агент про дату початку виплат;
- перераховує на вказаний банком-агентом рахунок розраховану за Реєстром суму коштів, які банк-агент має сплатити одержувачам відшкодувань за їх зверненнями.
Таким чином, повноваження Фонду щодо здійснення виплати на користь вкладника регламентовані Законом "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" а також чітко передбачені зазначеним вище Положенням і відповідно враховуючи Рішення Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 4 від 14.08.2007р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.08.2007р. за № 1002/14269), прийняте у відповідності зі ст. 3 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб становив 50 000 грн. поширюючись на вкладників АКБ «Інтерконтинентбанк».
Передбачений порядок виплати в будь-якому випадку не надає Фонду повноважень щодо самостійного здійснення виплати відшкодування вкладникам в разі збільшення суми відшкодування шляхом внесення відповідних змін до закону, або ж збільшення розміру в порядку визначеному ст. 3 Закону «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», а виплата здійснюється на підставі списку (реєстру вкладників) складеного ліквідатором, що свідчить про безпідставність у зв'язку з цим вимог позивача до відповідача.
Розрахункова сума коштів, яка підлягала відшкодуванню позивачу за рахунок коштів Фонду, згідно отриманого Фондом від ліквідатора АКБ "Інтерконтинентбанк" переліку вкладників складала 50 000 гривень.
Зобов'язання Фонду щодо здійснення виплати на користь позивача суми відшкодування у вказаному розмірі -50 000 грн. за вкладом до АКБ «Інтерконтинентбанк» були виконані, що позивачем не заперечується та свідчить про припинення вказаного зобов'язання Фонду перед позивачем у зв'язку з належним виконанням і в свою чергу відповідає ст. 599 ЦК України в силу положень якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Посилання позивача на те, що зміни внесені Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ст. 3 "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" в частині збільшення розміру суми відшкодування по вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, мають поширюватись на вкладників АКБ «Інтерконтинентбанку», а звідси Фонд своїм обов'язком має здійснити виплату у розмірі визначеному законом із внесеними змінами, визнаються судом помилковими, оскільки положення закону не мають зворотної дії в часі, не можуть врегульовувати відносини по здійсненню відшкодування, які вже є припинені та не є підставою виникнення нового обов'язку для Фонду виплатити суму у збільшеному розмірі.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
По аналогії з частиною третьою статті 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
У статті 30 Закону "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.
Відповідно до статті 1 вказаного закону, недоступність вкладів - це неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Сума, яка підлягає відшкодуванню вкладникам банку, визначена статтею 3 Закону.
В даному випадку обґрунтованою є позиція відповідача, що зобов'язання Фонду щодо гарантійного відшкодування повинно бути виконано таким чином і в такому розмірі, як це встановлено законодавством України і при цьому до відповідного зобов'язання і визначення його розміру застосовуються положення законодавства, яке діяло саме на момент виникнення зобов'язання.
Крім цього доречними є посилання на рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 згідно з яким надано офіційне тлумачення положень ст. 58 Конституції України та визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що вони (закони та нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність) стосуються людини і громадянина (фізичної особи).
В даному випадку збільшення розміру гарантованого відшкодування відповідно до внесених змін до статті 3 Закону "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" не має прямого відношення до питань пом'якшення або скасування відповідальності фізичних осіб, а отже цей Закон не є виключенням зі сфери застосування статті 58 Конституції України.
З урахуванням наведеного позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими, у їх задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Винокуров
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -11.01.2010.