Справа № 219/1915/19
Провадження № 2/219/1308/2019
20.05. 2019 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хомченко Л.І.,
секретар Скорубо Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька
22.02.2019 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те, що з 10.03.2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу з відповідачем мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До початку проведення антитерористичної операції у Донецькій області вона разом з дитиною та відповідачем мешкала у м. Донецьк за адресою: АДРЕСА_1 ., але с початком антитерористичної операції вони виїхали до Бахмутського району с. Дронівка та стали жити за адресою АДРЕСА_2 . За вказаною адресою вона та її чоловік стали на облік як тимчасово переміщені особи. З грудня 2016 року вони з відповідачем перестали жити разом. Наскільки їй стало відомо, відповідач поїхав до Росії та після цього він перестав виходити на зв'язок, зараз його місцезнаходження не відомо. На сьогоднішній день вона проживає разом з дитиною за адресою: АДРЕСА_2 .
Їй необхідно приїжджати до м. Донецьк на тимчасово окуповану територію з метою підтримання стосунків з рідними, а також провідувати своє житло, яким вона володіє та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , крім цього її дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має проблеми з зором, та перебуває на обліку в Центральній міській клінічній лікарні № 1 м. Донецька з діагнозом міопія високого ступеня обох очей, що підтверджується довідкою з лікарні, дитині необхідно приїжджати до лікарні для лікування та спостереження.
Крім цього в Російській Федерації в АДРЕСА_4, проживає її мама ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом 3 групи, вона разом з дитиною має бажання виїжджати до Росії та провідувати свою мати. Вважає, що спілкування дитини з бабусею відповідає її інтересам, крім цього відповідно до ст.. 257 СКУ «1. Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. 2. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків». Її мати не може приїжджати до онуки, оскільки вона вже похилого віку та є інвалідом 3 групи.
У зв'язку з чим просить суд надати дозвіл неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасовий виїзд на тимчасово окуповану територію України у місто Донецьк, а також до Російської Федерації , з обов'язковим поверненням на територію України у супроводі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на строк від дня набрання рішенням суду законної сили до 30.12.2020 року.
Позивач в судовому засіданні не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи його було повідомлено.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно з паспортом серії НОМЕР_1 (а.с.7-9) позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.10-12) відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідками від 15.10.2014 року позивач та відповідач взяті на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та переміщені за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13,14).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.15) ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками значяться ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 березня 2006 року.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.16) батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Згідно з копією паспорту (а.с.18) ОСОБА_4 , є громадянкою Російської Федерації, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 22.03.2007 року (а.с.19) ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1 на вказану вище квартиру, підтверджується також Витягом з Державного реєстру правочинів (а.с.20) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.21).
Згідно з довідкою Центральної міської клінічної лікарні № 1 м. Донецька (а.с.22) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має проблеми з зором, та перебуває на обліку в лікарні з діагнозом міопія високого ступеня обох очей.
Позивач зазначає, що на непідконтрольній території знаходиться її житло та її близькі родичі, тому є необхідність в'їжджати на тимчасово окуповану територію Донецької області та виїжджати назад. Також бабуся малолітньої - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 мешкає в АДРЕСА_4, вже похилого віку, та є інвалідом 3 групи.
Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними (абз. 2 ч.2 ст. 313 ЦК України).
Згідно з пунктом 5.1.1 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом № 415 від 12.06.2015 року, в'їзд на неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57.
Відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків здійснюється у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, а саме: рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість оформлення відповідних документів на в'їзд/виїзд на тимчасово неконтрольовану територію без згоди одного з батьків за рішенням суду.
Отже, чинним законодавством не встановлено обмеження щодо в'їзду/виїзду на тимчасово неконтрольовану територію неповнолітньої дитини, а лише встановлено певний порядок її в'їзду/виїзду за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Також відповідно до ч. 1 ст.257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені.
Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
З наведених вище обставин, та враховуючи, що позивач позбавлена можливості отримати нотаріальну згоду батька дитини на в'їзд на тимчасово неконтрольовану територію, суд приходить до висновку, що бажання позивача отримати дозвіл на в'їзд /виїзд дитини через лінію зіткнення на тимчасово неконтрольовану територію та до смт. Матвіїв Курган Ростовської області, РФ, узгоджується з її правами та обов'язками, покладеними на неї Сімейним кодексом України, а тому суд не вбачає обставин, що обмежують згідно із законодавством право виїзду дитини сторін і вважає, що надання дозволу на виїзд дитини буде відповідати її інтересам.
Таким чином, позовна вимога про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4,5,6, 12,13, 77-81, 258-259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд
Надати дозвіл неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасовий виїзд/в'їзд на тимчасово окуповану територію України у місто Донецьк, а також до смт. Матвіїв Курган , Ростовської області, Російської Федерації, з обов'язковим поверненням на територію України у супроводі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на один рік з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з часу його проголошення через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з часу його проголошення.
Суддя Л.І.Хомченко