Справа № 709/457/19
15 травня 2019 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ГУНП в Черкаській області (далі - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначалося, що стосовно позивача 16 березня 2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Так, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі
425,00 гривень за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за невиконання вимог п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Позивач вважав оскаржувану постанову незаконною, винесеною з порушенням положень КУпАП. Вказував, що 15 березня 2019 року о 19:25 стосовно нього винесена постанова за ч. 1
ст. 126 КУпАП, а саме за невиконання вимог п. 2.1 (ґ) та накладено штраф у розмірі
425,00 гривень. 16 березня 2019 року о 01:05 відповідачем складено оскаржувану постанову з аналогічних підстав, за тією ж самою статтею, та накладено такий самий штраф. Позивач на місці зупинки не заперечував вчиненого ним правопорушення, однак не міг його усунути, оскільки був нічний час. Крім того, вважав, що дані правопорушення є триваючими за своїм характером, а тому передбачають притягнення до адміністративної відповідальності лише один раз. У зв'язку з викладеним позивач просив суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
У судове засідання учасники не з'явилися. Позивач подав до суду заяву, відповідно до змісту якої, просив справу розглянути без його участі, на позовних вимогах наполягав.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки до суду відповідач не повідомив, відзив на позов, заяв чи клопотань не надіслав.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності сторін та встановив наступні обставини.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 16 березня 2019 року серії ДПО18 № 223260, позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень (а.с. 6). Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач 16 березня 2019 року о 01:05 керував автомобілем
ВАЗ 2105 (д.н.з. НОМЕР_1 ), не мав при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, чим порушив вимоги п. 2.1 (ґ) ПДР України.
За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2.1 (ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Зі змісту позову вбачається, що позивач під час складання оскаржуваної постанови правопорушення визнав, однак не міг його усунити, оскільки був нічний час. При цьому його було притягнуто до адміністративної відповідальності з тієї самої підстави та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі днем раніше, а саме близько 5 годин до цьогопро, що повідомлено поліцейського.
Дійсно згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 15 березня 2019 року серії ДПО18 № 158522, позивача 15 березня 2019 року о 19:25 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог
п. 2.1 (ґ) ПДР України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Судом встановлено, що в період з моменту притягнення позивача до адміністративної відповідальності вперше і до повторного накладення стягнення останній не міг усунути порушення з огляду на закінчення робочого часу.
Суд погоджується з позицією позивача, що вказане правопорушення є триваючим.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Доводи позивача, викладені у позові, та висновки суду не спростовані відповідачем, хоча у вказаній категорії справ в силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену органами Національної поліції, може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може, з-поміж іншого, скасувати постанову і закрити справу.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, а саме скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 242-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 16 березня 2019 року серії ДПО18 № 223260, про застосування до ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі
425,00 (чотириста двадцять п'ять гривень 00 копійок) гривень - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Чубай