707/1117/19
2-а/707/22/19
29 травня 2019 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області, який діє як адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
при секретарі Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області сержанта поліції Рахманова Владислава Леонідовича про скасування постанови, серії ЕАВ №1092703 від 23.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора поліції БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області сержанта поліції Рахманова В.Л. про скасування постанови ДПО18 №222712 від 23.12.2018 року, постанови, серії ЕАВ №1092703 від 23.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи позов тим, що вказаною постановою він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255грн. за те, що він 23.04.2019 року близько 10год. 19хв., керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 312D», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Гайдамаська, 139, у м.Кременчук Полтавської області, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.33 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Вважаючи вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною, позивач просив скасувати її з тих підстав, що 23.04.2019 р., рухаючись по вул. Гайдамацькій, 139 у м. Кременчук, під'їжджаючи до перехрестя, він зупинився перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР України та надав перевагу транспортним засобам, що рухались по дорозі, яка перетинається з дорогою по якій рухався позивач. Після цього, впевнившись у відсутності транспортних засобів, продовжив рух. Однак проїхавши перехрестя, я був зупинений інспектором БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП сержантом поліції Рахмановим В.Л. з підстави нібито порушення ним вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР України. З цього приводу, позивач надав інспектору поліції ОСОБА_2 , що не вбачає у своїх діях порушення вимог ПДР України та ним було виконано вимоги вищезазначеного дорожнього знаку.
Відповідачем було проігноровано пояснення ОСОБА_1 та не надано для ознайомлення відеофіксацію вчинення ним вказаного правопорушення, натомість інспектором поліції Рахмановим В.Л. у постанові серії ЕАВ №1092703 від 23.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, внесені виправлення про наявність пояснень свідка без зазначення даних щодо особи свідка.
У судове засідання позивач не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, а також не надав відзиву на позовну заяву та докази, що підтверджують заперечення проти позову.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2019 року відносно ОСОБА_1 інспектором поліції БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області сержантом поліції Рахмановим В.Л. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 23.04.2019 року, близько 10год. 19хв., керуючи автомобілем «Mercedes-Benz 312D», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Гайдамаська, 139, у м.Кременчук Полтавської області, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.33 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Разом з тим, суд вважає, що дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.
Дослідивши складену постанову серії ЕАВ №1092703 від 23.04.2019 року та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, зокрема, проїзд перехрестя без виконання вимоги зупинки, передбаченої дорожнім знаком 2.2 ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.
Крім того, постанова серії ЕАВ №1092703 від 23.04.2019 року містить виправлення а саме зазначено про наявність пояснень свідчень свідка, однак у супереч вимог законодавства України не зазначено особу свідка, а ні його персональні дані, що позбавляє можливості суд викликати даного свідка у судове засідання для надання пояснень у справі. А також відповідно до п. 9 р. IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 р., яким передбачено наступне: «Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.
З наданого позивачем відеозапису з місця складання постанови серії ЕАВ №1092703 від 23.04.2019 року, який міститься у матеріалах справи, вбачається що на час розгляду поліцейським Рахмановим В.Л. справи про порушення ОСОБА_1 ПДР України та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.122 КУпАП, жодна особа у якості свідка не залучалася.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, інспектором поліції БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області сержантом поліції Рахмановим В.Л. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1092703 від 23.04.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 122, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 286 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора поліції БПП в м.Кременчук УПП в Полтавській області сержанта поліції Рахманова Владислава Леонідовича, серії ЕАВ №1092703 від 23 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі -закрити.
Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч.4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя: О. М. Суходольський