Провадження № 2-а/712/94/19
Справа № 712/3640/19
30 травня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВА О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом директора Комунального підприємства «ЧЕЛУАШ» МЕЛЬНИКА Олексія Олексійовича (адреса: м. Черкаси, вул. Бидгощська 13) до Інспектора відділу безпеки дорожнього Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ПАЛІЄНКО Руслана Віталійовича (адреса: м. Черкаси, вул. Л. Українки 21), третя особа: Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції України (адреса м. Черкаси вул. Л.Українки, 21) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 19 лютого 2019 року відповідачем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 989144. У відповідності із вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито вчинення діянь, підпадаючих під ознаки ч. 1 ст. 140 КпАП України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020 грн. Оскаржувану постанову отримано ним лише 25.02.2019 року.
Однак, вказана постанова всупереч вимогам ст. 283 КпАП України та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, була нечитабельною та суть вчиненого правопорушення не зрозуміла. Тому з метою реалізації своїх конституційних прав змушений був звернутися до УПП в Черкаській області з заявою про ознайомлення з постановою та матеріалами адміністративної справи. В подальшому, 05.03.2019 року у відділі адміністративної практики УПП в Черкаській області він ознайомився з матеріалами адміністративної справи, в якій містилися: постанова серії НК № 989144 про накладення адміністративного стягнення, довідка інспектора Палієнко Р.В., акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 05.02.2019, фотографія до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 05.02.2019 та повідомлення про запрошення до управління патрульної поліції в Черкаській області Мельника О.О. від 05.02.2019 року та 13.02.2019 року.
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що « ОСОБА_1 05.02.2019 о 16 год. 00 хв., будучи відповідальною посадовою особою за утримання вулично-шляхової мережі м. Черкаси своєчасно не вжив заходів до відновлення безпечних та комфортних умов для руху, а саме: не встановив відсутній дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» на перехресті вулиці Чіковані - вулиці Пастерівська в м. Черкаси, чим порушив п.4.1.6 ДСТУ 3587-97 та п. 1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 140 КпАП України».
Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена із порушенням, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Представник позивача адвокат Остапенко І.С. до судового засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції України до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст. 140 КпАП України є порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії НК № 989144 від 19 лютого 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 05.02.2019 о 16 год. 00 хв., будучи відповідальною посадовою особою за утримання вулично-шляхової мережі м. Черкаси своєчасно не вжив заходів до відновлення безпечних та комфортних умов для руху, а саме: не встановив відсутній дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» на перехресті вулиці Чіковані - вулиці Пастерівська в м. Черкаси, чим порушив п.4.1.6 ДСТУ 3587-97 та п. 1.5 ПДР України.
На підставі даних фактів Інспектор відділу безпеки дорожнього Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Палієнко Р.В. притягнув позивача за вчинене адміністративне правопорушення до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1 020 грн.
На підставі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом мас право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За змістом ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад конкретного адміністративного правопорушення становлять суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторони правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає адміністративну відповідальність особи.
Суб'єктом проступку являється фізична осудна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення та досягла встановленого законом віку для притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, суб'єктом окремих адміністративних правопорушень особа може бути визнана лише за наявності у неї, крім вказаних загальних ознак суб'єкта, певних додаткових (спеціальних) ознак, зокрема таких, що пов'язані з її трудовою або службовою діяльністю.
Так, ст. 14 КпАП України передбачає, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз положення ст. 14 та ч. 1 ст. 140 КпАП України дає підстави стверджувати, що суб'єктом адміністративного правопорушення, що полягає в порушенні правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйнятті своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, є посадові особи, до службових обов'язків яких відносяться повноваження з дотримання таких правил та норм.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді директора комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради. Однак, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що саме ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою за утримання вулично-шляхової мережі м. Черкаси. З оскаржуваної постанови вбачається, що вона складена відносно фізичної особи, а не відносно представника підприємства в особі директора.
Відповідно до п. п. 1 та 2 частини першої ст. 19 Закону України "Про автомобільні дороги" основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів та організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них державними стандартами та нормами.
Крім того, ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно з п. п. 1 та 4 частини першої ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, та за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Рішенням Черкаської міської ради від 26.06.2003 року № 3 -531 всі дороги і площі передані в оперативне управління Управлінню житлово-комунального господарства Черкаської міської ради і по акту - приймання передачі вони КП «ЧЕЛУАШ» не передавались.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є суб'єктом відповідальності за визначене в постанові адміністративне правопорушення.
Відповідачем даний факт не спростовано та не доведено протилежного.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем надано відзив проти позовних вимог, проте вони ніяким чином не спростовують доводи позивача.
Чинним законодавством України встановлено спеціальні строки звернення до суду.
У разі порушення цього строку судам слід застосовувати приписи статті 123 КАС України, за якими адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Суд погоджується, з позицією позивача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом з поважних причин, виходячи з наступного.
Оскільки, як вказано вище, відповідач лише 05 березня 2019 року отримав особисто оскаржувану постанову у відділі адміністративної практики УПП в Черкаській області, у зв'язку з чим, не мав можливості своєчасно реалізувати своє процесуальне право на її оскарження до суду.
Тому суд вважає, строк звернення з позовом до суду таким, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, судом було встановлено, що під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 268, 283 КпАП України. Крім того, дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні підтверджуючі дані про вчинення даного правопорушення. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає до скасування, а справа про адміністративне правопорушення - до закриття, що передбачено п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 242-244, 250, 262, 286 КАС України, ст.ст. 122, 245, 251, 268, 283 КпАП України, суд -
Поновити МЕЛЬНИКУ ОСОБА_2 строк на оскарження Постанови по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 989144 від 19 лютого 2019 року.
Постанову серії НК № 989144 від 19 лютого 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена Інспектором відділу безпеки дорожнього Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ПАЛІЄНКО Русланом Віталійовичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 020 грн., на директора Комунального підприємства «ЧЕЛУАШ» ОСОБА_3 Олексія Олексійовича за ч.1 ст. 140 КпАП України - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.