Справа № 703/1089/19
3/703/499/19
30 травня 2019 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Кирилюк Н.А., розглянувши справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 29 жовтня 2009 року,
до відповідальності за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До Смілянського міськрайонного суду надійшов протокол про адімністартивне правопорушення, у відповідності з яким ОСОБА_1 7 березня 2019 року близько 10 години 05 хвилин по вул. Т. Шевченка, 18, в м. Смілі керував автомобілем ВАЗ-2101 реєстраційний № НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі в установленому законом порядку.
Таким чином в його діях було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду також надійшли два адміністративну протоколи, у відповідності з якими ОСОБА_1 7 березня 2019 року близько 10 години 05 хвилин по вул. Т. Шевченка, 18, в м. Смілі, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 реєстраційний № НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Рено» реєстраційний № НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого залишив місце ДТП.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 було встановлено факт вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.
Справи були об'єднанні в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. Пояснив, що дійсно скоїв ДТП і залишив місце пригоди. Однак, заперечував той факт, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. З цього приводу пояснив, що на час вчинення ДТП він був тверезий. Після того, як він залишив місце пригоди, то дійсно вживав алкоголь, про те за кермо автомобіля після цього не сідав. До складення протоколу працівників поліції він не бачив, відповідно той факт, що він відмовився проходити медичне освідування, вважає недоведеним.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом досліджено протоколи про адміністративне правопорушення і встановлено, що в діях ОСОБА_1 було встановлено факт вчинення правопорушення, а саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Факт відмови ОСОБА_1 у проходження огляду в протоколі підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно був присутній під час того, як працівники поліції запропонували ОСОБА_4 пройти відповідне освідування на стан сп'яніння. Однак, це відбувалось під час документального оформлення дорожньо-транспортної пригоди близько 13 години, оскільки водій залишив місце пригоди за його участю і після того прибув лише близько 13 години за викликом водія автомобіля «Рено».
В судовому засіданні була допитана також свідок ОСОБА_5 , яка пояснила, що ОСОБА_1 є її співмешканцем. 7 березня 2019 року вона попросила його підігнати зі стоянки до будинку, де вони проживають, автомобіль. ОСОБА_1 їй повідомив, що коли він виїжджав зі стоянки, то «зацепив» автомобіль, який там був припаркований. На той час він був тверезий. Згодом йому зателефонував водій постраждалого автомобіля та сказав, що йому потрібно прийти для оформлення відповідних документів. Це було близько 13 години. На той час ОСОБА_1 вже вживав алкогольні напої, а тому за кермо автомобіля сіла вона і відвезла його до місця ДТП. Вони повністю розрахувались з водієм автомобіля «Рено» за спричинену матеріальну шкоду.
Судом встановлено, що протокол про вчинення ОСОБА_1 о 10 годині 05 хвилин 7 березня 2019 року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було складено в цей же день о 13 годині 20 хвилин, тобто після 3-х годин після ДТП.
В цей же час було зафіксовано факт вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4 та 124 КУпАП.
Оглянутий в судовому засіданні відеозапис події з камери зовнішнього спостереження підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, як і факт залишення місця пригоди. На записі відсутні відомості щодо присутності в цей час працівників поліції. Відповідно, відсутні відомості щодо того, коли саме вони пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, суд відхиляє цей доказ як належний на підтвердження вчинення правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, наявність протоколу про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення о 10 годині 05 хвилин місця події, спростовують твердження працівників поліції про те, що саме в цей час ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ч. 3 ст. 62 Конституції України.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Аналізуючи наведене в сукупності суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд також зазначає, що в діях ОСОБА_1 було встановлено факт вчинення правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не ч. 4 наведеної статті, яка передбачає відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Враховуючи те, що суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, і чинним КУпАП не передбачено можливість суду самостійно перекваліфікувати адміністративне правопорушення, суд вважає, що в цій частині провадження у справі належить закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В той же час, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 122-4, 124 КУпАП не заперечується ним самим, а також підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями свідка
ОСОБА_2 йому стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за правопорушення.
Відповідності з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У відповідності з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 належить призначити адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП як найбільш серйозного із вчинених правопорушень у вигляді 40 годин громадських робіт.
Даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути 384 грн. 20 коп. судового збору.
Керуючись ст. 36, 245, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, визначених ст. 122-4 і 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у вигляді 40 годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 384 грн. 20 коп. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці, починаючи з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: Н. А. Кирилюк