Справа № 703/1546/19
2/703/1294/19
30 травня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.
секретаря судового засідання Покотиленко І.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березняківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач 10.04.2019 року, звернулась до суду із позовом до Березняківської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно за законом.
Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на домоволодіння в АДРЕСА_1 та на 1/3 частину приватизованої квартири в АДРЕСА_2 .
Спадкоємцями на день смерті батька була заявниця та її мати ОСОБА_3
Позивач вчасно звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийнятя спадщини, а її мати ОСОБА_3 відмовилась від спадщини на її користь.
У зв'язку з проведенням об'єднання територіальних громад с. В. Яблунівка на сьогодні відноситься до Березняківської сільської ради.
У державного нотаріуса заявниці стало відомо що в договорі купівлі-продажу домоволодіння в АДРЕСА_1 , від 22.02.1984 року не має назви вулиці та номера, тому нотаріус пояснила, що такий документ не є правовстановлюючим, також відсутній оригінал свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , тому нотаріус надала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Крім неї інших спадкоємців немає.
У зв'язку з чим вимушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на домоволодіння з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , що складається: А-1 - житловий будинок, а-прибудова, ганок, б-сарай, В-вбиральня, Г-погріб, 1-огорожа, ворота з хвірткою -2. Загальна площа будинку-57,8 кв.м., житлова площа-30,4кв.м., а також на 1/3 частину кв. АДРЕСА_3 , загальною площею 56.68 кв. м. житловою площею - 39,4 кв.м. впорядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2
Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву відповідно до якої просила позов задовольнити та розгляд справи проводити без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява, у якій сільська рада позовні вимоги визнає, справу просить розглянути за відсутності представника.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку ст. 206 цього Кодексу.
Так, згідно вимог ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, вивчивши матеріали справи, з урахуванням вимог ст.ст. 200, 206, 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, від яких надійшли відповідні заяви та прийняти заяву відповідача про визнання ним позову, викладену в окремій письмовій заяві, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.09.1973 року - ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 батьком якої записано ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_3 (а.с.10).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.03.2014 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Згідно з копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №38133568 від 14.08.2014 року після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина (а.с.6).
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Смілянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднання БТІ №5706189 від 05.12.2004 року ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №3107 від 03.11.2004 року належить 1/3 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).
Як вбачається з копії договору купівлі-продажу ОСОБА_4 продав а ОСОБА_5 придбав житловий будинок з надвірними спорудами за адресо: АДРЕСА_1 (а.с.15).
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.10.2018 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.8).
Згідно з копією заяви матері заявниці ОСОБА_3 від 25.06.2014 року остання відмовилася від спадщини після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , оскільки майно є особистою власністю її чоловіка (а.с.9).
Згідно з довідкою, виданою Великояблунівською сільською падою Смілянського району Черкаської області №02-30/1355 від 12.09.2018 року за ОСОБА_2 рахується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Відповідно до копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 розташований житловий будинок, загальною площею приміщень 57,8 кв.м., житловою площею 30,4 м.кв., та допоміжною площею 18,0 кв.м., площа літніх приміщень 9,4 м.кв.(а.с.18-23).
Згідно з висновком зі звіту №187-11-18 від 19.11.2018 року 1/3 частина трикімнатної квартири НОМЕР_5 загальною площею 56,68 м.кв., розташованої на 2 поверсі двоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та житлового будинку з прибудовою загальною площею 57,8 кв.м., житловою площею 30,3 кв.м., має вартість 82600 грн. 00 коп. (а.с.24).
Як вбачається з довідки, виданої Великояблунівською сільською радою Смілянського району Черкаської області №03-16/340 від 01.07.2014 року за померлим гр.. ОСОБА_2 рахується будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована та проживає гр.. ОСОБА_1 (а.с.39).
Згідно з копією заповіту від 08.11.2004 року ОСОБА_2 заповідав на випадок своєї смерті належний йому на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (а.с.39 зворот)
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, повязані із набуттям права власності на спадкове майно, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно змісту п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений ст. 392 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом, зокрема, можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Положеннями ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268, ч. 2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з постанови про нотаріальну відмову нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори в порядку заміщення Смілянської державної нотаріальної контори від 13.10.2018 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа №429/2014.
Зазначене підтверджує, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, при розгляді справ судами застосовується як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) численними рішеннями (у справах «Воловік проти України», «Копецький проти Словаччини», «Суханов та Ільченко проти України», «Беєлер проти Італії» та інших) сформувала позицію, що поняття «майно» та «власність», які міститься у ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, є значно ширшим, ніж закріплено у ст. 41 Конституції України та чинному ЦК України, та мають автономне значення, яке не обмежується правом власності на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, певні інші права та інтереси, які становлять майно, можуть також розглядатись як «право на власність» та відповідно як «власність» для цілей цієї статті.
Крім іншого, до майна у розумінні Конвенції належать також визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування правом.
Поняття «законні очікування» ( legitimate expectations ) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Таким чином, характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй субєктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Таким чином, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя.
Практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011року, вказано, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
На підставі наведених обставин, враховуючи досліджені судом письмові докази, які містяться в матеріалах справи та підтверджують належність спадкодавцю земельних ділянок та прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом - позивачем, приймаючи визнання позову відповідачем, яке не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки право на спадщину у розумінні Конвенції та практики ЄСПЛ слід розцінювати як право на «законне очікування» майна, яке входить до її складу, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, що є підставою для задоволення позову.
Отже, сукупність зазначених вище доказів, досліджених у судовому засіданні, указує на належність ОСОБА_1 на праві власності за законом на домоволодіння в АДРЕСА_1 та на 1/3 частину приватизованої квартири в АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного, ст.ст. 392, 1216-1218, 1222, 1225, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на належне спадкодавцю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , домоволодіння з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , що складається : А-1 - житловий будинок, а-прибудова, ганок, Б-сарай, В-вбиральня, Г-погріб, 1-огорожа, ворота з хвірткою-2. Загальною площею будинку - 57,8кв.м., житлова площа -30,4 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на належне спадкодавцю ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 56,68 м.кв., житловою площею 39.4 кв.м.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15.12.2017 р.). У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .;
Відповідач - Березняківська сільська рада, місце знаходження: вул. Химичів, 1А, с. Березняки, Смілянський р-н., Черкаська обл., код ЄДРПОУ 2635818.
Головуючий: Л. А. Пасацька