Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №2-1321/10
Провадження№4-с/711/30/19
23 травня 2019 року м. Черкас
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Семиволос І.М.,
за участю представника
скаржника адвоката Черненко В.А.
представника стягувача
адвоката Новікової Ю.В.
державного виконавця Петренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 (боржник) на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії (стягувач ПАТ «Укргазбанк», боржники ОСОБА_2 , сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія»), -
Скаржник ОСОБА_1 (боржник) через представника адвоката Черненка В.А. звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії (стягувач ПАТ «Укргазбанк», боржники ОСОБА_2 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія»). Свої вимоги мотивує тим, що Придніпровським районним судом м. Черкаси (суддя Колода Л.Д.) розглянуто цивільну справу №2-1321/2010р. за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СТОВ ОСОБА_3 " про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, та ухвалено рішення у справі. На виконання зазначеного рішення видано чотири виконавчі листи про примусове виконання рішення суду №2-1321/2010р. від 13.09.2010:
-про стягнення з на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру, загальною площею, 35,2кв.м., житловою площею, 17,1 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі дублікату свідоцтва про право власності сері НОМЕР_1 , виданого органом приватизації Придніпровського райвиконкому м. Черкаси, 21.03.2007 року, зареєстрованого в КП "ЧООБТІ" за № 51 в книзі 66;
-про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" 5 310грн. 83 коп. штрафу за порушення умов договору іпотеки;
-про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , СТОВ «Надія» в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 1537 грн. 54 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1657 грн. 54 коп.;
-про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , СТОВ «Надія» в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за договором кредиту в розмірі 17850 доларів США та 5950,83 грн.
Головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Петренко С.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №57909890 від 13.12.2018 року та №57909784 від 13.12.2018 року, а також постанову про арешт майна боржника №57909784 від 26.12.2018 року, які скаржник вважає незаконними та такими, що підлягають до скасування. Вище зазначені постанови були отримані скаржником 06.02.2019 року.
Зазначено, що 13 вересня 2010 року розпочався строк на примусове виконання судового рішення та у стягувача виникло право пред'явлення виконавчих листів до виконання. Цей строк не повинен перевищувати трьох років, стягувач міг пред'явити виконавчі листи до виконання виключно до 13 вересня 2013 року. Всупереч вимогам закону, стягувач пред'явив виконавчі листи до виконання лише після спливу трирічного строку на примусове виконання судових рішень. На думку скаржника, пропуск встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є підставою для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Таким чином, як вважає скаржник, постанови про відкриття виконавчого провадження №57909890 від 13.12.2018 року та №57909784 від 13.12.2018 року, а також постанова про арешт майна боржника №57909784 від 26.12.2018 є незаконними.
Крім того, у скарзі зазначено, що оскаржувані постанови до відома боржника (скаржника по справі) були відправлені з відповідними порушеннями закону, а саме, - постанова №57909890 від 13.12.2018 року була відправлена 17.01.2019 року, а постанова №57909784 від 13.12.2018 року 22.01.2019 року. Боржниками по вище вказаних виконавчих листах являються ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СТОВ ОСОБА_3 ". При винесені постанов про відкриття виконавчих проваджень, державний виконавець не зазначає даних осіб, та не вказує на той факт, що на них теж покладається обов'язок щодо виконання рішень. Це, в свою чергу, ставить упередженість розгляду справи взагалі даним державним виконавцем.
Також, як вказує скаржник, закон не надає державному виконавцю змінювати вимоги виконавчого документа, інтерпретувати на власний розсуд ті чи інші відомості, встановлювати відсутні відомості з інших джерел, виключати відомості встановленні в виконавчому документі.
Отже, на думку скаржника, державний виконавець при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження №57909890 від 13.12.2018 року та 57909784 від 13.12.2018 року, порушив ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», що є підставою для їх скасування.
Скаржник вважає, що оскільки були порушені законні вимоги щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, то постанова про накладення арешту на все майно скаржника має бути теж скасована, оскільки дана постанова може виноситься лише після винесення законної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, посилаючись на ст. 431 ч.1, ст.ст. 448, 449 ЦПК України, п.1 ч.1 ст. 3, п.2 ч.4 ст. 4, абз.3 ч.1 ст. 28, ст. 4, п.1 ч.2 ст. 15, ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», скаржник просить суд, - визнати дії головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Петренко С.В. щодо відкриття виконавчих провадження відносно ОСОБА_1 . незаконними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 57909784 від 13.12.2018 року, винесену головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Петренко С.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» боргу у сумі 17850,00 дол. США (141 193,50 грн.) та 5950,83 грн.; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №57909890 від 13.12.2018 року, винесену головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Петренко С.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» боргу у сумі 5310,83 грн.; скасувати постанову про арешт майна боржника №57909784 від 26.12.2018 року, винесену головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Петренко С.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» боргу у сумі 17 850,00 дол. США (141 193,50 грн.) та 5950,83 грн.; зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області зняти арешт з нерухомого та рухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника №57909784 від 26.12.2018 року.
Ухвалою суду від 20.02.2019р. прийнято до провадження скаргу ОСОБА_1 , подану через представника адвоката Черненка В.А. та призначено її розгляд.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 , боржники ОСОБА_2 , СТОВ «Надія» не з'явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Черненко В.А. доводи та вимоги скарги повністю підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що стягувачем були порушені строки пред'явлення виконавчих листів до виконання, а тому державний виконавець порушив вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» щодо відкриття виконавчих проваджень; постанови про відкриття виконавчих проваджень направлені державним виконавцем рекомендованими листами і отримані боржником ОСОБА_1 , але із запізненням щодо дат їх постановлення, чим порушені норми ст. 28 ЗУ; постанова про відкриття виконавчого провадження №57909784 не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки в ній вказано лише про стягнення коштів з ОСОБА_1 , але не вказано, що кошти стягуються солідарно; оскільки постанови про відкриття виконавчих проваджень є незаконними, то відповідно слід скасувати й постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 Крім того, зазначив, що порушене право боржника ОСОБА_1 , оскільки він не міг добровільно виконати судове рішення, він не є єдиним боржником за судовим рішенням і порушене його право на солідарне стягнення, оскільки він був лише поручителем. На даний час ОСОБА_1 жодним чином не сплатив кошти на виконання судового рішення. Права та інтереси ОСОБА_1 слід відновити, шляхом задоволення даної скарги.
В судовому засіданні представник стягувача ПАТ «Укргазбанк» адвокат Новікова Ю.В. просила відмовити у задоволенні скарги. Зазначила, що підстав для її задоволення немає. За судовим рішенням було видано та отримано стягувачем 8 виконавчих листів щодо всіх боржників. Вважає, що строки пред'явлення виконавчих листів на виконання до органів ДВС не порушені, враховуючи норми ч.5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження». Повернення виконавчих листів без виконання з-за відсутності майна у боржника ОСОБА_1 мало місце не один раз і останній раз стягувач подав заяву та виконавчі листи до органів ДВС правомірно, відповідно 13.12.2018р. було відкрито два виконавчих провадження. Що стосується солідарного стягнення, то враховуючи норми ст. 543 ЦК, стягувач вправі подавати виконавчі документи до виконання щодо одного з боржників, а тому жодних порушень законодавства немає.
В судовому засіданні державний виконавець Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Петренко С.В. не визнала скаргу та просила відмовити у її задоволенні. Зазначила, що всі дії та рішення здійснювались та приймались в рамках ЗУ »Про виконавче провадження». На підставі заяви стягувача та виконавчих листів 13.12.2018р. були відкриті два виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_1 Крім того, стягував у своїй заяві просив накласти арешт на майно боржника і постановою від 26.12.2018р. було накладено арешт на його майно. Відповідно до супровідного листа постанови про відкриття виконавчих проваджень 13.12.2018р. направлені боржнику рекомендованими листами, які ним отримані. Строки пред'явлення виконавчих листів до виконання стягувачем не порушені, оскільки відповідний строк триває до 13.12.2020 року, а вони були подані до органів ДВС 12.12.2018р. Крім того, за виконавчим провадженням №57909890 постановою від 28.02.2019р. повернуто виконавчий лист стягувачеві, на підставі п.9 ст. 37 згаданого Закону, яка направлена учасникам виконавчого провадження. На даний час є діючим ВП №57909784. За редакцією ЗУ «Про виконавче провадження» термін добровільне виконання не передбачене, тобто з дня звернення до ДВС виконавчого документу, вже почалося примусове його виконання. Щодо солідарного стягнення, то вважає, що це право стягувача визначатись з тим, який виконавчий лист подається до органів ДВС.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та виконавчих проваджень, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення за таких підстав:
сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в МЮУ 02.04.2012 р. за №489/20802) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень.
Враховуючи обов?язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов?язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.
Як передбачено частиною 1 статті 13 ЗУ «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Права і обов'язки виконавців, обов'язковість вимог виконавця визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, за частиною 1 цієї статті, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пунктів 6 та 7 згаданої Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю. Якщо постанова надсилається у формі електронного документа, вона підписується електронним цифровим підписом. У разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону. Інші посадові особи органів державної виконавчої служби у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.
Встановлено, що на підставі двох заяв стягувача АБ «Укргазбанк» 12.12.2018р. до Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області були подані два виконавчі листи, видані 13.09.2010 року Придніпровським районним судом м. Черкаси №2-1321/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 5310грн. 83коп. штрафу (постановою державного виконавця від 13.12.2018р. відкрито ВП №57909890, відповідно до супровідного листа від 13.12.2018 року №38917 направлена сторонам ВП та отримана боржником 06.02.2019р.) та №2-1321/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості в розмірі 17850 доларів США та 5950грн. 83коп. (постановою державного виконавця від 13.12.2018р. відкрито ВП №57909784, відповідно до супровідного листа від 13.12.2018р. №39738 направлена сторонам ВП та отримана боржником 06.02.2019р.). У виконавчих листах зазначено строк їх пред'явлення до виконання до 13.09.2010 року. Крім того, стягувач у заявах просив накласти арешт на майно боржника.
Крім того, встановлено, що постановою державного виконавця від 28.02.2019 року виконавчий лист №2-1321/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 5310грн. 83коп. штрафу (ВП №57909890) повернуто стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Постанова направлена учасникам виконавчого провадження 28.02.2019 року відповідно до супровідного листа №4861.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
При дослідженні виконавчого документа вбачається, що за інформацією, що викладена у розділі «відмітки державного виконавця при виконанні рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин» виконавчого листа, - виконавчий лист (за ВП 57909890) повертався стягувачеві 28.04.2015р., інший раз дата не вказана на підставі п.9 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (ЗУ в попередній редакції); 13.12.2017р. на підставі п.9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та 28.02.2019р. на підставі п.2 ст. 37 згаданого Закону.
Відповідно, при поверненні даного виконавчого листа 13.12.2017р., стягувач мав право, з врахуванням положень ч.5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» пред'явити його до виконання у строк до 13.12.2020 року, а фактично був пред'явлений до Придніпровського ВДВС 12.12.2018р.
При дослідженні виконавчого документа вбачається, що за інформацією, що викладена у розділі «відмітки державного виконавця при виконанні рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин» виконавчого листа, - виконавчий лист (за ВП 57909784) повертався стягувачеві двічі, але дата не вказана на підставі п.9 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (ЗУ в попередній редакції); 13.12.2017р. на підставі п.9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно, при поверненні даного виконавчого листа 13.12.2017р., стягувач мав право, з врахуванням положень ч.5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» пред'явити його до виконання у строк до 13.12.2020 року, а фактично пред'явлений до Придніпровського ВДВС 12.12.2018р.
Таким чином, підстав вважати, що стягувачем були пропущені строки пред'явлення вказаних виконавчих документів до виконання через органи ДВС, що виконавчі документи не відповідають вимогам ст. 4 згаданого Закону та, відповідно вважати, що державний виконавець незаконно відкрив виконавчі провадження, у суду немає.
Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ “Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
За дослідженими матеріалами виконавчого провадження та тими, що надані скаржником до скарги, встановлено, що державний виконавець постанови від 13.12.2018р. про відкриття виконавчих проваджень №№57909784 та 57909890 направив сторонам 13.12.2018р., відповідно до супровідних листів №39738 та №38917 рекомендованими листами. За даними відстежень відправлення поштових відправлень Укрпошти, - рекомендовані листи були прийняті поштовим відділеннм зв'язку 22.01.2019р. та 17.01.2019 року. Боржник ОСОБА_1 отримав їх 06.02.2019 року.
Як на думку суду, враховуючи викладене, не є порушеними права та інтереси боржника ОСОБА_1 Крім того, скарга була подана ним до суду 13.02.2019р., тобто у межах строку, визначеному ч.5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» і прийнята судом.
Також, є безпідставними доводи скарги про те, що державний виконавець змінив вимоги виконавчих документів чи інтерпретував на власний розсуд ті чи інші відомості у вказаних виконавчих листах.
Виконавчі листи №2-1321/2010, що видані Придніпровським райсудом м. Черкаси від 13.09.2010 року, відповідають вимогам статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження». При дослідженні в судовому засіданні їх оригіналів, судом встановлено, що боржником в них зазначений ОСОБА_1 , вказана адреса його проживання та інші відомості.
Отже, державним виконавцем з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» винесені постанови про відкриття відповідних виконавчих проваджень.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено права та обов'язки виконавця. Проте, положення чинного законодавства не передбачають обов'язок виконавця при прийнятті виконавчого документу до виконання перевіряти дійсність вказаних у ньому даних. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 23.04.2018 року (справа №922/5690/14).
Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Під час розгляду скарги, судом встановлено, що стягувач АТ «Укргазбанк» отримав вісім виконавчих листів щодо виконання судового рішення, постановленого Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі №2-1321/2010 і скористався своїм правом на пред'явлення тих виконавчих листів для виконання щодо боржників на свій розсуд, що не суперечить чинному законодавству.
Враховуючи той факт, що скаржник та його представник обгрунтовують вимоги щодо скасування постанови від 26.12.2018р. про арешт майна боржника ОСОБА_1 , що винесена у ВП №57909784, яке є чинним на час розгляду справи, як такої, що є похідною від незаконної, як на думку ОСОБА_1 , постанови від 13.12.2018р. про відкриття виконавчого провадження, то враховуючи норми ст.ст. 12, 13, 76-84 ЦПК України, суд не вбачає жодних підстав для її скасування. Будь-які належні та допустимі докази щодо доведеності таких вимог скарги, до суду не надані. Крім того, під час розгляду скарги, судом встановлено, що з часу набрання чинності судового рішення і на даний час, ОСОБА_1 не здійснив жодних дій щодо виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.За змістом є і п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, оскільки скарга в частині скасування постанов державного виконавця Петренко С.В. не підлягає до задоволення, то відповідно слід відмовити і в задоволенні скарги про зобов'язання Придніпровського відділу ВДВС ГТУЮ у Черкаській області зняти арешт з нерухомого та рухомого майна боржника ОСОБА_1 за ВП №57909784. Судом за результатами розгляду справи не встановлено таких обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем Петренко С.В. прав боржника ОСОБА_1 і потребували їх поновлення. Винесені державним виконавцем постанови, відповідають вимогам чинного законодавства.
Слід зазначити, що судове рішення, постановлене по справі №2-1321/2010, яке на даний час є таким, що набрало законної сили повинно бути виконано боржником, враховуючи, що Європейський Суд з прав людини нагадує (справа «Півень проти України», заява № 56849/00, рішення від 29.06.2004, пункт 35), що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін - постанова від 16.04.2018 у справі № 16/64/2011.
На підставі викладеного та, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 76-84, 259, 268, 447-452 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 (боржник) на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про скасування постанов та зобов?язання вчинити певні дії (стягувач ПАТ «Укргазбанк», боржники ОСОБА_2 , сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія»), - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 15-ти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 30.05.2019 року.
Головуючий: С. М. Позарецька