ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
27 січня 2010 року 12:30 № 2а-10993/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Донця В.А. Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсон Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області Пенсійного фонду України
провизнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 05.05.2009р.
За участю представників сторін:
від позивачаВовчук М.В. - представник за довіреністю;
від відповідача -1не з'явився
від відповідача -2не з'явився
від відповідача -3Яроцький Я.А. -представник за довіреністю
Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона (далі - відповідач - 1) про застосування до нього фінансових санкцій за несвоєчасне зарахування сум пенсійних виплат на банківські рахунки пенсіонерів від 05.05.2009 р. № 2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем - 1, не врахувавши обставини -форс-мажору, що склалися та виключили можливість зарахування пенсійних виплат на рахунки пенсіонерів, було прийняте незаконне рішення про застосування до нього фінансових санкцій від 05.05.2009 р. № 2.
Відповідачі проти позову заперечували, вважаючи позовні вимоги законодавчо необґрунтованими, просили суд відмовити у задоволенні заявленого позову.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Основними законом, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Окрім зазначеного Закону, питання виплат пенсій та грошової допомоги пенсіонерам та одержувачам допомоги в установах уповноважених банків регулюються Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку, установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку та угод, укладених з управліннями Пенсійного фонду України.
Так, взаємовідносини між позивачем та Управлінням пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона врегульовані договором від 03.01.2008 р. № 216/08, згідно якого позивач виконує функції з виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком.
Управлінням пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона було проведено перевірку своєчасності, повноти та припинення зарахування коштів на поточні рахунки пенсіонерів Дніпровського району філії ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р.
В результаті зазначеної перевірки, були виявлені порушення норм пенсійного законодавства України, а саме: п. 19 Порядку та & 5 ст. 3 розділу ІІ договору від 03.01.2008 р. № 216/08, чим прострочено строк зарахування на поточні рахунки пенсіонерів та одержувачів допомоги відповідних коштів в сумі 29 093,22 грн., про що було складено акт від 24.02.2009 р. № 15/02-61.
На підставі акту перевірки було винесене рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне зарахування сум пенсійних виплат на банківські рахунки пенсіонерів від 05.05.2009 р. № 2.
Позивач реалізуюче своє право на адміністративне оскарження, звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Пенсійного фонду України зі скаргами на рішення Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона від 05.05.2009 р. № 2 про застосування фінансових санкцій, але рішення було залишене без змін, а скарги -без задоволення.
Отже, позивач вважає рішення відповідача незаконним виходячи з наступного.
20.11.2008 р. пенсійним органом для перерахунку на поточні рахунки пенсіонерів та одержувачів допомоги було профінансовано 180 323,79 грн., з них: 11 482,40 грн. було зараховано на поточні рахунки 20.11.2008 р., 139 657,17 грн. -21.11.2008 р.
Сума 29 093,22 грн. була перерахована тільки 22.11.2008 р. у зв'язку з відсутністю в ТВБВ № 10021/052 електроенергії 21.11.2008 р.
З доводів позивача встановлено, що факт відсутності електроенергії вважається ним форс-мажором та обставиною, яка позбавила його можливості виконати передбачене договором від 03.01.2008 р. № 216/08 зобов'язання проведення зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунків одержувачів не пізніше наступного операційного дня з дня надходження коштів від Фондів, в а філіях розташованих у сільські місцевості, - протягом трьох операційних днів, що не відповідає дійсності.
З матеріалі справи встановлено, що відповідно до даних реєстраційного журналу Комунальним підприємством "Дніпровський - ХБК" 21.11.2008 р. дійсно проводилися ремонтні роботи в електрощитовій, але о 13:30 год. цього ж дня енергопостачання було відновлене.
Таким чином, доводи позивача про неможливість виконання передбачених договором від 03.01.2008 р. № 216/08 зобов'язань у зв'язку з відсутністю електроенергії є безпідставним. Крім цього, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між відсутністю електроенергії та невиконанням покладеного на нього зобов'язання.
Також, позивачем не надано жодного документу уповноваженого органу, який би засвідчив обставини форс-мажору, на які посилається позивач.
Форс-мажорною обставиною в договірних відносинах є зовнішня обставина, що, як правило, не можна передбачити в момент укладання договору, запобігти її виникненню, яку не можна уникнути, або ж попередити її наслідки, і яка не викликана з вини жодної із сторін і створює неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов'язання.
Згідно & 2 ст. 11 розділу V договору від 03.01.2008 р. № 216/08, сторони звільняються від відповідальності за договором в разі його невиконання чи неналежного виконання з причин, що перебувають поза межами контролю сторін (форм-мажорні обставини) -зміна законодавства, стихійне лихо тощо. Така ж норма міститься й у Цивільному кодексі України.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п. 7.1., п. 7.4. Правил з технічного захисту інформації для приміщень банків, у яких обробляються електронні банківські документи, затверджених Постановою Національного банку України від 04.07.2007 р. № 243, банк має підключатися до міської електромережі і мати два незалежних уведення від різних підстанцій, а живлення комп'ютерного обладнання має забезпечуватися за допомогою джерел безперебійного живлення.
Таким чином, відсутність електроенергії не є непереборною силою та не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
Відповідно до ч. 11 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійними органами, за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, утому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених ч не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
За викладених обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає рішення відповідача про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне зарахування сум пенсійних виплат на банківські рахунки пенсіонерів від 05.05.2009 р. № 2 законним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді В.А. Донець