ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
01 лютого 2010 року 16:49 № 9/567
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання < Секретар с/з > Гончаров В.В. вирішив адміністративну справу,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росавто"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення
Обставини справи:
ТОВ «Росавто»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з вимогами скасувати податкове повідомлення-рішення № 000535/0 від 05.08.2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)», "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)», оскільки згідно акту перевірки податковою службою встановлені обґрунтовані порушення податкового законодавства, за наслідками чого донараховані основні податкові зобов'язання та штрафні санкції.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ “Росавто” з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.07 року. За наслідками вказаної перевірки було складено акт від 24.07.08 № 1944/23-02/30929127 (далі -Акт перевірки) та донараховано податкові зобов'язання (основне та штрафні санкції) у зв'язку із чин видано оскаржуване податкове повідомлення рішення № 000535/0 від 05.08.2008 року.
Заслухавши пояснення сторін, враховуючи матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Податковою службою було встановлено, що ТОВ “Росавто” не було враховано при ведені обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів машиномісць, витрати на придбання яких віднесені до складу валових витрат 2007 року.
Суд погоджується з вказаним висновком, враховуючи наступне.
У відповідності до положень пункту 1.6. статті 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" (№ 334/94-ВР від 28.12.1994; далі -Закон про прибуток) товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. У відповідності до пункту 1.1. статті 1 Закону про прибуток матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.
Підпунктом 8.1.3. пункту 8.1. статті 8 Закону про прибуток встановлено, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку, зокрема, на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам.
У відповідності до положень пункту 5.9. статті 5 Закону про прибуток платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації), витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.
Як випливає з матеріалів справи та не заперечується сторонами ТОВ “Росавто” придбало через участь у фонді фінансування будівництва з метою подальшого перепродажу відповідні машиномісця. Право власності на зазначені машиномісця було отримано позивачем з моменту отримання останнім відповідних свідоцтв на право власності виданих на підставі наказів Головного управління житлового забезпечення від 28.08.07 року та вчиненням відповідних реєстраційних записів КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”.
Позивач обґрунтовує свою позицію відсутності у вказаних машиномісць характеру товару з огляду на відсутність у ТОВ “Росавто” можливості продажу такого об'єкту з підстав відсутності відповідної довідки характеристики. Тобто, за таких обставин, позивач не набув “якісного” права власності на вказані машиномісця.
Суд вважає такі покликання необґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності до положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до положень статті 316, 317, 319, 321, 328 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003; далі -ЦК України) Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до положень статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, отримавши відповідні свідоцтва на право власності та вчинення на них відповідних реєстраційних записів відповідні машиномісця набули статусу товару в розумінні Закону про прибуток та підпадають під дію положень пункту 5.9. статті 5 закону. Отримання відповідної довідки-характеристики щодо нерухомого майна яке є об'єктом відчуження не є складовою частиною права власності і не впливає на його безпосередню реалізацію. Зазначена довідка-характеристика є документом який має лише інформаційний (підтверджуючий) характер для сторін угоди, нотаріуса (для вчинення нотаріальних дій) відносно реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, його короткої технічної характеристики. Проте зазначених обставин позивачем не було враховано, внаслідок чого оскаржуване рішення в цій частині є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Як випливає з Акту перевірки податковою службою встановлено порушення ТОВ “Росавто” п.5.10 статті 5, пп..11.1.1 п.11.2 статті 11 Закону про прибуток яке виникло внаслідок проведення операції з повернення постачальнику отриманого товару на загальну суму 270 153 гривень.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною першою статті 81 КАС України встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Зважаючи на те, для вирішення питання приросту балансової вартості запасів необхідно наявність спеціальних знань судом призначено судово-економічну експертизу по справі в частині зазначено порушення та постановлено питання: “Чи підтверджується документально висновки податкової перевірки, які викладені у Акті перевірки про завищення обсягу валових витрат та відсутності їх коригування ТОВ “Росавто” в сторону зменшення при повернені постачальникам товару на суму 225127,50 гривень в першому кварталі 2007 року”.
За результатом проведеного експертного дослідження судовим експертом М.Д. Корінько складено висновок № 3867/8095 від 16 вересня 2009 року (далі -Експертний висновок).
Як випливає з Експертного висновку доводи податкової перевірки які викладені у Акті перевірки про завищення валових витрат ТОВ “Росавто” при поверненні постачальникам товару на суму 225127, 50 в першому кварталі 2007 року, документально не підтверджуються; про відсутність коригування “Скоригованих валових витрат” відповідно до вимог “Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств” нормативно та документально підтверджується. Здійснене ТОВ “Росавто” у декларації про прибуток за 1 квартал 2007 року коригування валових витрат, таким чином, що не відповідає нормативному акту, на суму 225127,50 в першому кварталі 2007 не вплинуло на достовірність розміру “Об'єкту оподаткування” за перший квартал 2007 рок у порівнянні з нормативно визначеним порядком.
Проте представниками відповідача за наслідком ознайомлення з Експертним висновком висловили зауваження з підстав наданих експерту документів з визначення показника “-”, а при наданні податковій службі таких документів такий показник був відсутній.
Представники позивача пояснили, що такі обставини зумовлені переходом на новий програмний продукт ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Зважаючи на вказані обставини та з'ясування питання чи впливають такі факти на правильність висновку експерта судом викликано експерта М.Д. Корінько.
В судовому засіданні експерт, задавши відповідні питання представникам сторін по справі, пояснив, що зазначені обставини не впливають на результат експертного дослідження, адже при проведенні останнього, експертом досліджено первинні документи, а при проведені перевірки податкова служба використовувала лише зведені інформаційні відомості, які містили неадекватне вимогам Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств коригування “Скоригованих валових витрат” . Таким чином, як пояснив експерт в судовому засіданні, зазначені зауваження відповідача до експертного висновку не впливають на зазначені у ньому висновки.
У відповідності до положень пункту 3 частини 3, частини 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз. Оплату проведеного експортного дослідження здійснено за рахунок позивача, про що надано відповідне платіжне доручення з відміткою банка про його виконання. Вартість експертного дослідження становить 10440 (десять тисяч чотириста сорок) гривень.
Зважаючи на підтвердження експертом позиції позивача щодо відсутності завищення валових витрат ТОВ “Росавто” при повернені постачальникам товару на суму 225127,50 гривень в першому кварталі 2007 року та й, з огляду на це, неправомірних, у зв'язку із цим, висновків та нарахувань відповідачем податкових зобов'язань та штрафних санкцій в цій частині, то такі витрати полягають відшкодуванню позивачу у відповідності до положень частини 1 статті 94 КАС України -з Державного бюджету України.
Актом перевірки встановлено не зменшення позивачем валових витрат на суму 833333 гривень по платежах попереднього періоду.
Проте як випливає з матеріалів справи та наданих представниками сторін зазначене твердження податкової служби є необґрунтованим з огляду на наступне.
У відповідності до положень пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (№ 2181-III від 21.12.2000; далі -Закон про порядок погашення) якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Пунктом 17.2. Закону про порядок погашення передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Як випливає з матеріалів справи до початку перевірки (29.05.08), реалізуючи положення абзацу третього пункту 5.1. статті 5 Закону про порядок погашення, позивачем в податковій декларації (подано до ДПІ 07.05.08) на прибуток за перший квартал 2008 року відображено уточнені показники з врахуванням раніше допущеної помилки. І у відповідності до положень підпункту “а)” пункту 17.2. статті 17 Закону про порядок погашення самостійно нараховано і сплачено штрафні санкції у розмірі 5 %, про що свідчить виписка по особовому рахунку 2600715583 відкритому у ВАТ “Райфайзен Банк Аваль”.
Таким чином, показники валових витрат були відкориговані позивачем у відповідності до наданого абзацом 3 пункту 5.1. статті 5 Закону про порядок погашення права та порядку -не шляхом подання уточнюючого розрахунку, а шляхом відображення таких уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період (1 квартал 2008 року), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Отже, враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Беручи до уваги те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам - 1,13 гривень.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 000535/0 від 05.08.2008 року в частині нарахованого основного податкового зобов'язання і штрафних санкцій відносно:
· порушення ТОВ “Росавто” п.5.10. статті 5 пп. 11.1.1. пункту 11.2. статті 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97) (питання коригування валових витрат на суму 225 127,50 -вартості поверненого товару);
· не зменшення валових витрат на суму 833333 гривень по платежах попереднього періоду.
3. Стягнути на користь ТОВ “Росавто” (ЄДРПОУ 30929127, 04111, м. Київ, вулиця Салютна, 2) з Державного бюджету України судові витрати:
· зі сплати судового збору в розмірі 1,13 (одна гривня тринадцять копійок);
· з оплати судової експертизи в розмірі 10 440 гривень.
4 В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя О.В. Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 05.02.2010