Справа № 640/11625/17
н/п 2-р/640/8/19
"27" травня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
за участю представників Ткачук А.Г., Бондаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою представника УСБУ в Харківській області Каркачова С.Л. про роз'яснення судового рішення,-
30 березня 2018 року рішенням Київського районного суду м. Харкова позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, а саме визнано незаконним та скасовано рішення житлово-побутової комісії УСБУ в Харківській області про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку в УСБ в Харківській області, яке оформлене протоколом №3 засідання житлово-побутової комісії УСБУ в Харківській області від 12.05.2017 року; зобов'язано УСБУ в Харківській області поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку в УСБУ в Харківській області; зобов'язано УСБУ в Харківській області повторно розглянути питання про прийняття на облік як осіб, що потребують поліпшення житлових умов членів родини ОСОБА_1 .: його дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_3 ; та вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Харківського апеляційного суду від 26.12.2018 року вказане рішення залишено без змін.
15.03.2019 року до суду звернувся представник УСБУ в Харківській області Каркачов С.Л. із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити вчинення яких конкретних дій слід розуміти Управлінню під формулюваннями «поновити на квартирному обліку», «розглянути питання про прийняття на облік як осіб, що потребують поліпшення житлових умов» в резолютивній частині рішення, яким чином та в якій формі Управлінню необхідно вчинити вказані дії, якими нормами права необхідно при цьому керуватись, посилаючись на те, що вказане належить до основних завдань житлово-побутових комісій, а не органу СБ України.
Представник УСБУ в Харківській області Ткачук А.Г. в судовому засіданні підтримала вказану заяву та просила її задовольнити, оскільки Управлінню не зрозуміло як належним чином виконати рішення суду.
Позивач та його представник Бондаренко ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти заяви, посилаючись на те, що рішення суду є чітким та зрозумілим.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду,а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення,
і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Крім цього, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коло воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме в рішенні є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Згідно до наведених процесуальних норм суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Отже, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Положення ст. 271 ЦПК України регламентує процедуру роз'яснення рішення суду, а не зміну способу та порядку його виконання.
Із заяви про роз'яснення рішення суду, вбачається, що необхідність роз'яснення рішення суду обгрунтована тим, що зобов'язання, які покладені на Управління відносяться до компетенції житлово-побутової комісії, тому Управлінню не зрозуміло в якій формі необхідно вчинити вказані дії, та якими нормами права необхідно при цьому керуватись, хоча в судовому засіданні, яке відбулось 21.09.2017 року представник Управління Гайдамака В.М. зазначила, що житлово-побутова комісія не є самостійною юридичною особою, та входить до складу УСБУ в Харківській області, тому житлово-побутову комісію судом було залучено до участі в справі в якості третьої особи.
За вказаних обставин, резолютивна частина рішення від 30.03.2018 року має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених по справі обставин, висновки по суті розглянутих та заявлених позовних вимог. При цьому висновок суду у резолютивній частині рішення не припускає його різного тлумачення, та аналізуючи вказане рішення та зміст ч.1 ст.16 ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки у разі зміни формулювання обставин, які просить роз'яснити заявник буде фактично змінено суть рішення суду, а тому суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви.
Керуючись ст. ст. 260, 271 ЦПК України,-
В задоволенні заяви представника УСБУ в Харківській області Каркачова С.Л. про роз'яснення судового рішення - відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст ухвали складено 30 травня 2019 року.
Суддя Г.А. ЗУБ