Справа № 640/5197/19
н/п 2/640/1690/19
30 травня 2019 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого: судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №640/5197/19 (н/п 2/640/1690/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
11.03.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем 28.09.1996 р. Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина. Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаємопорозуміння, різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На думку позивача збереження сім'ї не можливе, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 18.03.2019 р. відкрито загальне позовне провадження по даній справі та призначено підготовче засідання з викликом сторін.
Ухвалою суду від 23.05.2019 р. закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання сторони не з'явились, позивач подала заяву про проведення судового засідання без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує, після розірвання шлюбу просить залишити прізвище ОСОБА_3 , відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ухвали суду від 30.05.2019 р., враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в порядку заочного розгляду справи, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
28 вересня 1996 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Київському відділі реєстрації актів громадянського стану міста Харкова, про що 28.09.1996 р. в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №575, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Позивач та відповідач мають різні погляди на сім'ю та шлюб, не ведуть спільне господарство, шлюбні відносини фактично припинені та не можуть бути поновлені.
Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо.
Вимоги щодо розподілу майна не пред'являлись.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений нею за подачу позовної заяви судовий збір в розмірі 768,20 грн.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 128, 131, 136, 141, 223, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України 22.12.2005 р.) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 07.02.1997 р., ІПН НОМЕР_4 ), зареєстрований 28.09.1996 року у Київському відділі реєстрації актів громадянського стану міста Харкова, актовий запис за №575 від 28.09.1996 року.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України 22.12.2005 р.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 07.02.1997 р., ІПН НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,20 грн.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 07.02.1997 р., ІПН НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ ХМУ УМВС України 22.12.2005 р..
Повне судове рішення складено 30.05.2019 року.
Суддя Чередник В.Є.