Номер справи 623/1558/19
Номер провадження 2-о/623/94/2019
іменем України
30 травня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,
за участю: секретаря - Ардашевої Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області, про встановлення факту родинних відносин, -
16 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною заявою про встановлення факту родинних відносин. В обґрунтування заяви вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Заявник є спадкоємицею I черги після смерті матері ОСОБА_2 Прізвище Криворучко заявник отримала у зв'язку з реєстрацією шлюбу. На даний час заявник не має реальної можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в Ізюмській державній нотаріальній конторі після смерті матері, так як у них є розбіжності у імені по матері, а саме: в свідоцтві про народження заявника російською мовою вказано ім'я по матері « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерть матері українською мовою « ОСОБА_4 ». Під час отримання покійною матір'ю заявника свідоцтва про народження доньки, у розділі «мати» працівниками Петровського сільРАГСу Балаклійського АДРЕСА_2 Харківської області помилково неправильно було вказано ім'я по матері заявника « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». У зв'язку з цими розбіжностями Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2
У зв'язку з вищевикладеним, заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В судове засідання заявник не з'явилася, у зв'язку з неможливістю бути присутньою на судових засіданнях у заяві про встановлення факту родинних відносин просила розглядати справу без її участі, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покласти на неї.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не подавав.
Представник заінтересованої особи: Ізюмської міської ради Харківської області подала до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника: Ізюмської міської ради Харківської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Ізюмським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області 08.05.2018, актовий запис №403 (а.с.8).
Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 - договір купівлі-продажу квартири від 10 квітня 2003 року, зареєстрований приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Кардашиною Г.І. в реєстрі за №1916 та зареєстрований в Ізюмському БТІ Харківської області 15 квітня 2003 року за №21, книга 2 (а.с.12,13).
У відповідності до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.
ОСОБА_2 особистого розпорядження на випадок своєї смерті не здійснювала, тобто заповіту не залишила. Тому, згідно з главою 86 “Спадкування за законом” ЦК України, успадкувати майно померлого мають його спадкоємці за законом в порядку черговості.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 є рідною матір'ю заявника, то заявник ОСОБА_1 є спадкоємицею І черги після смерті матері. Тобто існують родинні відносини.
Завідувач Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області листом від 12.04.20198 року № 978/02-14 повідомила, що згідно зі ст.1297 ЦК України, п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, перевірки відсутності заборони, або арешту цього майна, та встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем (якщо має факт спадкування за законом). В зв'язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та спадкоємцем ОСОБА_1 , видати свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , Ізюмська державна нотаріальна контора Харківської області не має можливості. Виходячи з вищезазначеного, необхідно звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.14).
Факт родинних відносин підтвердився доказами, а саме: копією свідоцтва про народження заявника, копією свідоцтва про народження та про смерть ОСОБА_2 , копією листа № 978/02-14 від 12.04.2019 завідувача Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Зелінської Т.І., копією свідоцтва про шлюб заявника серія НОМЕР_2 від 23 березня 1985 року, в якому зазначено, що заявник уклала шлюб і після його реєстрації її прізвище змінено з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Єдиною підставою для такого висновку Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області є те, що у свідоцтві про народження заявника серії НОМЕР_3 , виданого працівниками Петровського сільРАГСу Балаклійського району Харківської області 07.07.1964 року (а.с.10), помилково вказано в розділі «мати» по батькові матері заявника, « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ».
Крім того, згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до діючого законодавства заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, котрі мають право на спадщину, проте, не мають відповідних документів, котрі підтверджують кровний зв'язок із померлим, або у цих документах була допущена помилка яку не можна виправити позасудовим шляхом.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Аналогічно згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення спадщини.
Враховуючи встановлені судом обставини, заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий суддя П. П. Винниченко