Справа № 570/2502/19
номер провадження 1-кп/570/216/2019
іменем України
30 травня 2019 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Здолбунів Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
ОСОБА_5 , відповідно до обвинувального акту, обвинувачується в тому, що він, 21 квітня 2019 року о 05 год. 40 хв., перебуваючи на узбіччі автодороги сполученням «Київ-Чоп», що поблизу села Корнин Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, з метою заподіяти тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу - поліції, усвідомлюючи, що останній перебуває при виконанні службових обов'язків, застосував речовину подразливої дії, розпиливши її із аерозолю в обличчя ОСОБА_6 - старшому інспектору відділу з організації несення служби у м. Сарни Управління патрульної поліції в Рівненській області.
Згідно Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу та за вказаних обставин, відповідно до розстановки нарядів, знаходився при виконанні ним службових обов'язків, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», а саме: перевірці правомірної діяльності працівників патрульної поліції під час фіксування факту вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначеними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон'юнктиви і рогівки першого ступеня обох очей, хімічний опік обличчя першого ступеня, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
17 травня 2019 р. між прокурором та підозрюваним укладено угоду про визнання винуватості.
Сторони зазначеної угоди дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 345 КК України, визнання останнім своєї винуватості та щодо покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Прокурор та захисник в судовому засіданні просили зазначену угоду про визнання винуватості затвердити, призначити підозрюваному узгоджене покарання та звільнити останнього від призначеного покарання із випробуванням. При цьому зазначили, що угода відповідає вимогам КПК України та закону.
В судовому засіданні ОСОБА_5 , який визнав свою винуватість у скоєнні зазначеного злочину за вказаних обставин, просив затвердити угоду, призначити йому узгоджене покарання та звільнити його від призначеного покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про неможливість з'явитись в судове засідання, просив провести розгляд без його участі, не заперечив проти затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості. Підтвердив, що він надавав письмову згоду прокурору на укладення такої угоди.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості.
Згідно положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України, винним у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_5 визнав себе винним, відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Потерпілий надавав письмову згоду прокурору на укладення угоди.
Крім того, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, угода щодо змісту та порядку її укладення відповідає вимогам ст.ст. 469, 470, 472 КПК України, а також положенням ч. 2 ст. 345 КК України щодо виду та розміру узгодженого покарання. Підозрюваний цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення і затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Згідно положень ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема й позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахування вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
Угоду від 17 травня 2019 року по кримінальному провадженню № 12019180180000515 про визнання винуватості укладену між прокурором Рівненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - затвердити.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченного ч.2 ст. 345 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Вдповідно до п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1