Справа № 639/2523/19
Провадження № 2-с/639/32/19
30 травня 2019 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова С.О. Рубіжний, розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №639/2523/19 від 11.05.2019 року за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з боржника ОСОБА_1 ,-
До Жовтневого районного суду звернулась заявник ОСОБА_1 з заявою про скасування судового наказу №639/2523/19 від 11.05.2019 року за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з боржника ОСОБА_1 .
Суд дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України.
Проте, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заявник не вказав в заяві про скасування судового наказу повне найменування заявника - юридичної особи, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Окрім цього, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.
Разом з тим, 03 жовтня 2017 року Законом України «Про внесення змін до Відповідно до п.п. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про скасування судового наказу справляється судовий збір у 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 2019 рік складає 96,05 грн.
Всупереч вказаним вимогам закону, ОСОБА_1 до заяви про скасування судового наказу не надано квитанції про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, або докази щодо звільнення її від сплати судового збору.
Згідно ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду.
Керуючись ст.170, 260, ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №639/2523/19 від 11.05.2019 року за заявою Комунального підприємства «Жилкомсервіс» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з боржника ОСОБА_1 - повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 30.05.2019.
Суддя С.О. Рубіжний