Справа № 638/7585/19>
Провадження № 2/638/3446/19
27 травня 2019 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
22.05.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Перевіривши матеріали позовної заяви, доходжу наступного висновку.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч. 9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Частиною 10 ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач є громадянином Німеччини та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм чинного законодавства України місце проживання або перебування особи на території України повинно бути зареєстроване.
З матеріалів, доданих до справи, вбачається, що відповідач є громадянином Німеччини.
Згідно зі ст.497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 29ЦПК України визначено, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Таким чином, оскільки позивачем пред'явлено позов про розірвання шлюбу з іноземцем, який проживає за межами України, позивачем не надано і позовна заява не містить відомостей останнього відомого зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача в Україні чи місцезнаходження його майна, матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 підлягають направленню до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку ст. 29 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 ЦПК України,
ухвалив:
Справу з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити до Верховного Суду для визначення підсудності у порядку ст. 29 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя