Справа № 638/13198/18
Провадження № 2-а/638/72/19
27 травня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Соколенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу №2 роти оперативного реагування Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнко Максима Валерійовича про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -
Адвокат Чернишов Б.С. звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора взводу №2 роти оперативного реагування Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнко Максима Валерійовича про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № 082525 від 09.08.2018 року стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, стягнути витрати на отримання правової допомоги в розмірі 14 400 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що постановою №082525 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відповідачем встановлено, що 09.08.2018 року о 11 год. 45 хв. у м.Харкові на пр.Московському навпроти буд.№181 водій ОСОБА_1 здійснив зупинку ближче 10 м. від пішохідного переходу, який позначений відповідним знаком чим порушив п. 15,9,г ПДР України, а також не мав при собі полісу страхування, чим порушив п.2.1.г ПДР України.
На підставі даної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 121 КУПАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
З вказаною постановою не погоджується, вважає її такою, що винесена з порушенням законодавства та такою, що підлягає скасуванню, оскільки розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції не надав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі, а саме ознайомитись з доказами його правопорушення та отримати правову допомогу, що унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Також зазначає, що відповідачем порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме не проведено підготовки до розгляду справи, не оголошено даних посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проігноровано клопотання, не досліджені докази, не заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, чим порушено вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП. Також зазначає, що для отримання правової допомоги позивачем був укладений договір про надання правової допомоги №05/09 від 05.09.2017 року з адвокатським бюро «Чернишова Бориса Сергійовича» та позивачем сплачено за договором, завданням на виконання 14 400 грн.
В судове засіданні сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись вчасно та належним чином, представник позивача надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, зазначивши, шо порушень ПДР України не було, відповідач надав відзив, зазначивши, що постанова складена відповідно до вимог чинного законодавства та уповноваженою особою, а відтак просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВР №082525 від 09.08.2018 року вбачається, що позивача визнано винним у тому, що він 09.08.2019 року близько 11 год. 45 хв. керуючи транспортним засобом Хонда номерний знак НОМЕР_1 у м.Харкові по пр.Московському навпроти будинку № 181 здійснив зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу, а також не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив вимоги п.15.9.г, 2.1.ґ Правила дорожнього руху України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП. У відзиві відповідача зазначено, що позивачем скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Згідно ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. 122 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Таким чином, відповідно до статті 258 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, здійснюється саме безпосередньо на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу.
Крім того, суд звертає увагу, що Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015, приймалось до внесення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року №596-VIII, змін у статтю 258 КУпАП, а тому не може застосовуватися у правовідносинах, що виникли після набрання чинності зазначеними змінами.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення,а також не містить посилань на будь-які докази, враховані при винесенні цієї постанови. Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин зазначених в постанові від 09.08.2018 року.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Вирішуючи питання щодо співмірності відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 14400 гривень, суд виходить з того, що відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (п.1 ч.3, ч.4 ст.134 КАС України).
Згідно зі ст.20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
05.09.2018 р. між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Чернишов Борис Сергійович» укладено договір №05/09 про надання правової допомоги (в подальшому - Договір), за умовами якого Адвокатське бюро в особі директора Чернишова Бориса Сергійовича надає правову допомогу за завданням другої сторони стосовно оскарження постанови управління патрульної поліції Харківської області стосовно притягнення клієнта до адміністративної відповідальності.
Дослідивши поданий акт виконаних робіт, суд встановив, що в ньому в порушення вимог ч.4 ст.134 КАС України не деталізовано: які саме документи клієнта аналізувались адвокатом протягом 4 годин на суму 3200 грн.; яка саме судова практика аналізувалася адвокатом протягом 5 годин на суму 4000 грн.; чим обґрунтована вартість складання та подання позовної заяви протягом 9 годин на суму 7200 грн.
Крім того, предметом позову в цій справі є оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 та ч.1 ст. 126КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, тобто, ця справа є справою незначної складності.
З врахуванням викладених вище обставин суд вважає необхідним вимоги представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу залишити без задоволення, оскільки у поданих документах не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг в сфері права в розмірі 14 400 грн. із посиланням на первинні документи, цей розмір витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи, справа в суді розглянута за одне засідання.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності серії НОМЕР_2 підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 122, 283 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора взводу №2 роти оперативного реагування Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнко Максима Валерійовича про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВР 082525 № від 09.08.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий