Справа № 638/13148/18
Провадження № 2/638/48/19
28 травня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Соколенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення межі земельної ділянки на прибудинковій території житлово будинку, -
10.09.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про порушення межі земельної ділянки на прибудинковій території житлово будинку.
Сторони у судове засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись, позивач причин неявки не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Провадження по справі відкрито 13.09.2018 року, судове засідання призначене на 04.03.2019 року позивач не з'явився, надав суду клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку із необхідністю укладення угоди з адвокатом. У судове засідання призначене на 28.05.2019 року позивач не з'явився без повідомлення причин неявки, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції і Кодексу.
Крім, того як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі ОСОБА_3 С.А. проти Іспанії заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 257, 223 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення межі земельної ділянки на прибудинковій території житлово будинку - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий