Справа № 567/1677/18
30 травня 2019 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі Рівненської області кримінальне провадження за №12018180170000393 від 18 жовтня 2018 року
по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Острог Рівненської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше судимого 24.11.2015 Острозьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільненого з іспитовим строком один рік; 03.03.2016 Острозьким районним судом Рівненської області за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі; 25.01.2018 ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 26 днів
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.191 КК України,
сторонами кримінального провадження є:
прокурор ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_6
встановив
ОСОБА_3 , будучи раніше судимим, 24.11.2015 Острозьким районним судом Рівненської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком один рік, 03.03.2016 Острозьким районним судом Рівненської області за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, 25.01.2018 ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області звільнений від відбування покарання умовно-достроково на не відбутий термін 10 місяців 26 днів, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив новий умисний злочин, пов'язаний з посяганням на чуже майно.
Діючи повторно, ОСОБА_3 , 16 жовтня 2018 року, у вечірню пору доби, знаходячись поблизу житлового будинку по АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та відсутністю охорони майна, з балкону домоволодіння ОСОБА_7 таємно викрав три сітки горіхів загальною вагою 29 кг, ціною по 20 грн. за один кілограм, загальною вартістю 580 грн., які на праві приватної власності належать потерпілій. В подальшому розпорядився даним майном на власний розсуд, чим заподіяв для ОСОБА_7 майнової шкоди на зазначену суму.
7 листопада 2018 року в обідню пору доби ОСОБА_3 , перебуваючи на території подвір'я чотирьохквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та відсутністю охорони майна таємно викрав три металеві арматури довжиною 2 м, дві металеві труби довжиною 2 м, металевий стовпчик, два металеві куски бляхи та металеву конструкцію у вигляді козлика, які через тривалий термін експлуатації, під дією корозії та іржі являються брухтом чорного металу, загальною вагою 47 кг, ціною по 5 грн. 30. коп. за один кілограм, загальною вартістю, як брухт чорного металу 249 грн. 10 коп., який належить ОСОБА_8 . Вподальшому ОСОБА_3 даним майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому майнову шкоди на зазначену суму.
8 листопада 2018 року близько 19 години ОСОБА_3 , знаходячись в парку ім. Т.Г.Шевченко, що в м. Острог Рівненської області, з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «SIGMA X-style 28 Flip» вартістю 609 грн. 07 коп. з встановленою SIM картою мобільного оператора зв'язку «Київстар» вартістю 25 гривень, який належав ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_3 даним майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв для потерпілого майнової шкоди на зазначену суму.
02 квітня 2019 року близько 10 години ОСОБА_3 знаходячись у квартирі, за адресою: АДРЕСА_4 , будучи знайомим з потерпілим ОСОБА_9 отримав від нього мобільний телефон марки «Viaan» моделі «VII» вартістю 252 грн. 28 коп. з встановленою SIM - картою мобільного оператора зв'язку «Київстар» вартістю 35 гривень, для прослуховування музики та використання в цілях телефонного дзвінка. За усною домовленістю ОСОБА_3 мав повернути вказане майно через півгодини. Вийшовши з вказаної квартири, останній, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, спрямований на привласнення та розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, порушуючи попередню домовленість про повернення вказаного майна власнику, привласнив його, та реалізував шляхом продажу у ломбард, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 287 грн. 28 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.191 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно 16 жовтня 2018 року, ввечері, знаходячись по АДРЕСА_3 , з балкону домоволодіння ОСОБА_7 викрав три сітки горіхів, які в подальшому продав за 300 гривень. Виручені кошти витратив на спиртне.
7 листопада 2018 року в обідню пору доби перебуваючи на території подвір'я чотирьох квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , викрав три металеві арматури довжиною 2 м, дві металеві труби довжиною 2 м, металевий стовпчик, два металеві куски бляхи та металеву конструкцію у вигляді козлика, які належали ОСОБА_8 . В подальшому за метал ним було отримано 250 гривень, які були витрачені теж на спиртні напої.
Наступного дня 8 листопада 2018 року близько 19 години в парку ім. Т.Г.Шевченко, що в м. Острог Рівненської області, під приводом здійснення телефонного дзвінка, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «SIGMA X-style 28 Flip» з встановленою SIM - картою мобільного оператора зв'язку «Київстар», який належав ОСОБА_5 .
Крім того, 02 квітня 2019 року близько 10 години знаходячись у квартирі, за адресою: АДРЕСА_4 , отримав від ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Viaan» моделі «VII» з встановленою SIM - картою мобільного оператора зв'язку «Київстар», для прослуховування музики та використання для телефонного дзвінка. В подальшому даний телефон привласнив та продав у ломбард. Виручені грошові кошти від продажу телефону витратив на спиртне. У вчиненому щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 8 листопада 2018 року, під приводом здійснення телефонного дзвінка, ОСОБА_3 попросив в нього мобільний телефоном марки «SIGMA X-style 28 Flip» з встановленою SIM картою мобільного оператора зв'язку «Київстар». Він надав йому телефон, після чого ОСОБА_3 залишив парк та пішов у невідомому йому напрямку. Щодо покарання покладається на розсуд суду. Не заперечив щодо розгляду справи в спрощеному порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, подали суду заяви, в яких просили здійснювати розгляд справи за їх відсутності, щодо розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, не заперечували, фактичні обставини справи ними не оспорються, щодо покарання покладаються на розсуд суду.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. За даних обставин суд обмежився дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого, постановами про долучення до кримінального провадження речових доказів, вироком Острозького районного суду Рівненської області від 24.11.2015 за ч.3 ст. 185 КК України, вироком Острозького районного суду Рівненської області від 03.03.2016 за ч.2 ст.185 КК України, ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 25.01.2018 року, вимогою УІАП ГУНП в Рівненській області відносно ОСОБА_3 , довідок про вартість проведених по справі експертиз.
Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за ч.2 ст.190 КК України- заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, за ч.1 с.191 КК України -розтрата чужого майна, яке було ввірене особі.
З огляду на досліджене, суд прийшов до висновку, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення знайшло своє підтвердження в повному обсязі належними, допустимими та достовірними доказами. Досліджені у судовому засіданні письмові докази відповідають показанням обвинуваченого ОСОБА_3 , та є достатніми у їх сукупності для того, щоб зробити висновок щодо вчинення обвинуваченим інкримінованих йому злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_3 кваліфікуються як злочини середньої та невеликої тяжкості, відповідальність за які передбачає альтернативу видів покарання, а саме позбавлення волі або інше, більш м'яке покарання.
Як вбачається з характеристики на ОСОБА_3 , виданої виконкомом Острозької міської ради останній за період проживання в м. Острог зарекомендував себе з негативної сторони, перебуває на профілактичному обліку в Острозькому ВП ГУНП в Рівненській області як раніше судимий. Неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, на «Д» обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах Острозької ЦРЛ не перебуває. Раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів. Злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 03.03.2016 року.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України суд рахує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжуть покарання згідно ст. 67 КК України ОСОБА_3 є вчинення злочину повторно та рецедив злочинів.
Відповідно до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами та доповненнями) у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 104 КК) або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (статті 81, 107 КК) і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
Враховуючи ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, позицію прокурора та потерпілих, а також мету покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише виключно в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 185, ч. 2 ст.190, ч.1 ст. 191 КК України, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Суд вважає, що навіть при наявності пом'якшуючих покарання обставин до ОСОБА_3 слід застосувати покарання у виді позбавлення волі, оскільки характеризуючі його особу данні та факти неодноразового вчинення ним злочинів вказують на те, що він є небезпечним для суспільства і перешкодити вчиненню ним нових злочинів та виправити його поведінку можливо лише через обмеження його прав і свобод шляхом ізоляції від суспільства.
Злочини, за які засуджується даним вироком ОСОБА_3 вчинив в період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, тому відповідно до ч.1 ст.71 КК України до невідбутої частини покарання за вироком Острозького районного суду від 03.03.2016 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за яким ОСОБА_3 умовно-достроково звільнено з місць позбавлення волі на невідбутий строк покарання 10 місяців 26 днів, остаточне покарання слід визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової експертизи по даному кримінальному провадженню відповідно до висновків експерта № 3.2-838/18 від 20.11.2018, № 3.2-357/19 від 11.04.2019 становлять 1144 грн., тому суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 витрат, пов'язаних з проведенням експертиз.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 349, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
засудив
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190, ч. 1 ст. 191 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі,
- за ч.2 ст. 190 КК України 1 (один) рік позбавлення волі,
- за ч.1 ст. 191 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_3 призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Острозького районного суду Рівненської області від 03.03.2016 року призначивши покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 3 місяці.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні 00 коп.
Речові докази:
- три сітки фіолетового кольору, в яких знаходились тверді дерев'яні плоди горіхів вагою 29 кг. вважати повернутими потерпілій ОСОБА_7 ;
-три металеві арматури довжиною по 2 метра кожна, дві металеві труби довжиною по 2 м., металевий стовпчик, два металеві куски бляхи та металева конструкція повернути потерпілому ОСОБА_8 , після вступу вироку в законну силу;
-мобільний телефон марки «SIGMA X-style 28 Flip» з встановленою SIM - картою мобільного оператора зв'язку «Київстар» - повернути потерпілому ОСОБА_5 , після вступу вироку в законну силу;
-мобільний телефон марки «Viaan» моделі «VII» з встановленою SIM - картою мобільного оператора зв'язку «Київстар», вважати повернутими потерпілому ОСОБА_9 .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 , обраний ухвалою слідчого судді від 29.11.2018 року, який продовжений ухвалою суду від 04.03.2019 року у вигляді особистого зобов'язання змінити на тримання під вартою, взявши ОСОБА_3 під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 30 травня 2019 року 09 год.00 хв.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1