612/158/19
2/612/100/19
30 травня 2019 року смт Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Лобановської С.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа: Служба у справах дітей Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення. При цьому вказала, що вона та її неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житлом забезпечені.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують, оскільки на даний час діти житлом забезпечені.
У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2019 № 154787643, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області № 02-25/539 від 05.03.2019 та виписки з погосподарської книги від 06.02.2019 № 02-25/516, наданої Бурбулатівською сільською радою Близнюківського району Харківської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , 1955 року народження, ОСОБА_2 , 1954 року народження, ОСОБА_3 1977 року народження, ОСОБА_4 , 2002 року народження, та ОСОБА_5 , 2011 року народження.
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов, складених комісією у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 22 січня 2019 року та 06 лютого 2019 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично в будинку не проживають з 2015 року.
Крім того, відповідно до Акту обстеження умов проживання від 28.05.2019, складеного комісією у складі: начальника Служби у справах дітей Близнюківської районної державної адміністрації Макаровою Н., директором РЦСССДМ Шумською А., Бурбулатівським сільським головою Билим К., встановлено, що в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ., вона проживає одна. Інші зареєстровані особи, в тому числі неповнолітні діти, в ньому не проживають.
Згідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, відповідно до закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 381 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
За ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За ст. 270 ЦК України фізична особа, серед іншого, має право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на недоторканість житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування.
Верховний Суд України в Постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709-цс16 зазначив, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статті 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закон України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
А отже обов'язок і відповідальність за створення належних умов для проживання дитини покладається на її сім'ю, тобто в даному випадку батьків.
Згідно із частиною 2 статті 18 цього Закону діти мають право користуватися займаним приміщенням як члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення. Разом із тим право користування житловим приміщенням неповнолітньою особою є похідним від права її матері. Отже втрата права проживання матері в житлі призводить до того, що таке право втрачається і неповнолітньою особою. В даному випадку неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ..
Такі висновки суду відповідають правовій позиції викладеній в постанові Верховного суду 30 травня 2018 року по справі № 755/22113/15-ц.
Згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі позовні вимоги визнали в повному обсязі, при цьому зазначили, що неповнолітні діти житлом забезпечені,надавши відповідні докази.
Оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 270, 316, 317, 319, 381, 386, 391 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа: Служба у справах дітей Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач-1.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач-2.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач-3.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач-4.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа.
Служба у справах дітей Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, Код ЄДРПОУ 26354209, юридична адреса: Харківська область, Близнюківський район, смт Близнюки, вул. Незалежності, буд. 39.
Суддя С.М. Лобановська