Справа № 544/463/19
№ пров. 2/544/248/2019
іменем України
30 травня 2019 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Ощинської Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Чеботарьової Л.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Пирятинська міська рада Полтавської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_2 у квітні 2019 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі - продажу посвідченого приватним нотаріусом Пирятинського районногог нотаріального округу Полтавської області Запорожець О.О. від 14 вересня 2011 року вона є власником житлового будинку з господарчими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 . У данному будинку також зареєстровані: чоловік позивача ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 та невідома їй особа ОСОБА_3 . Останню позивачка особисто не знає і ніколи її не бачила. ОСОБА_3 не проживала у будинку позивача з моменту реєстрації, з 2016 року. Заходи досудового врегулювання спору не проводилися, оскільки фактичне місце перебування ОСОБА_3 позивачу невідоме. Через реєстрацію відповідача у будинку позивача, у останньої виникають незручності у користуванні майном, зокрема по сплаті комунальних послуг та отримання субсидії, тому вона просить суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечував, про що подав заяву.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Представник третьої особи Пирятинської міської ради Полтавської області у судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує, про що надав суду відповідну заяву.
Відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
30 травня 2019 року згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії договору купівлі - продажу від 14 вересня 2011 року посвідченого приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області Запорожень О.О. та копії витягу з Державного реєстру правочинів № 10377757 від 14.09.2011 ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
У вказаному будинку крім його власника ОСОБА_2 зареєстровані: чоловік ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Пирятинської міської ради № П 5587 від 04.04.2019 (а.с. 11). Вказаний факт підтверджується показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 34 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника (інших осіб, які отримали право користування житлом з його згоди) у випадку зміни власника.
Виникнення права членів сім'ї власника квартири (інших осіб) на користування квартирою та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на цю квартиру, а отже, припинення права власності на квартиру припиняє право членів його сім'ї на користування цією квартирою.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 406 ЦК України, сервітут (право користування чужим майном) припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.
Таким чином, оскільки відповідач понад 2 роки не проживає у будинку, що належить позивачу, а її реєстрація у ньому заважає позивачу у повній мірі володіти та користуватися її житлом, позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщення, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщення, є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки її реєстрація в належному ОСОБА_2 будинку порушує її право на користування та розпорядження власністю.
Керуючись ст.ст. 6-13, 76-81, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Пирятинська міська рада Полтавської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст.ст. 351, 352, 354, 355, п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Суддя Ю.О. Ощинська