Справа № 2-А-44/2010
24 лютого 2010 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Проскурні С.М.
при секретарі - Грабовенко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення,
ОСОБА_1 у вересні 2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим (далі ДПІ в Красногвардійському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення від 27.02.2009 року за № 0000191702/0 про сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 4807,35 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправильно застосована правова норма - п.п.13.2.2. ст.13.2. ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та нарахований податок на отримане ним спадкове майно в розмірі 5 % суми спадщини, тоді як, за думкою позивача, його слідує вважати спадкоємцем першого ступеню споріднення після смерті батька, який, в свою чергу, не встиг оформити право на спадщину після смерті свого батька, тобто діда позивача.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов. В обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 Після смерті діда його батько ОСОБА_3 не встиг прийняти спадщину і також помер ІНФОРМАЦІЯ_2. В 2007 році при зверненні до нотаріальної контори спадщину було оформлено на нього, як спадкоємця другого ступеню споріднення після смерті діда. Однак вважає, що оскільки він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька, який помер до спливу строку прийняття спадщині після смерті свого батька, його також слідує вважати спадкоємцем першого ступеню споріднення і застосувати нульову ставку податку. Просив позов задовольнити.
Представник ДПІ в Красногвардійському районі, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомлялось. Відповідно до надісланих до суду письмових заперечень позов ОСОБА_1 не визнають, вважають його необґрунтованим, просили в задоволенні позову відмовити, у тому числі у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Красногвардійської державної нотаріальної контори від 26 червня 2007 року, спадкоємцем майна ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його онук ОСОБА_1 - позивач по справі. Спадкове майно складається з цілого жилого будинку з будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Новопокровською сільською радою Красногвардійського району АР Крим 09.09.2003р. та зареєстрованого в МБРТІ м. Джанкоя (а.с.5). Вартість отриманого у спадщину майна складає 96147,00 грн.
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 № 889-IV із змінами та доповненнями (далі - Закон України № 889-IV) , платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, резидент - фізична особа, яка має постійне місце проживання в Україні та отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Згідно з положеннями пп.1.2 ст.1 Закону України № 889-IV дохід платника податків - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Статтею 13 Закону України № 889-IV регламентується о податкування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав.
Відповідно до пп.13.2.2. п.13.2. ст.13 Закону України № 889-IV при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини, що становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування.
Згідно з пп.2 п.13.4. ст.13 Закону України № 889-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) д охід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2181-ІІІ).
Згідно з пп.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, що подається до 1 квітня року, наступного за звітним.
Позивачем 27 лютого 2008 року до ДПІ в Красногвардійському районі була подана декларація про доходи, в якій було задекларовано вартість отриманого у спадщину майна - 96147,00 грн. У додатку до декларації - розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, поданої ОСОБА_1 одночасно з декларацією, було визначено зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - 4807,35 грн., що складає 5 % ставки податку від суми вартості успадкованого майна, визначеної п.7.2. ст.7 Закону України № 889-IV, про що також зазначено у податковому повідомленні від 27.02.2008р. за № 0000191702/0 (а.с.4).
Відповідно до п.13.4. ст.13 Закону України № 889-IV о собами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Крім того, оскаржуване податкове повідомлення було вручено позивачу 27 лютого 2008 року, тоді як до суду ОСОБА_1 звернувся лише 03 вересня 2009 року.
Відповідно до положень статтей 99, 100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Так, строк звернення до суду про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення від 27.02.2008р. № 0000191702/0, звільнення від сплати нарахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4807,35 грн. позивачем пропущений, оскільки ОСОБА_1 з позовом до суду звернувся поза межами річного строку, встановленого статтею 99 КАС України.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових та процесуальних підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Керуючись статтями 1, 2, 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, 11, 71, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 160-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення від 27.02.2008р. № 0000191702/0, звільнення від сплати нарахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4807,35 грн., відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя