Справа № 539/1809/19
Провадження № 2-а/539/36/2019
30 травня 2019 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Алтухової О.С.,
за участю секретаря - Гусак А.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Полтавській області Захарова Олексія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 607918 від 14.04.2019 року, - ВСТАНОВИВ:
25.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Полтавській області Захарова О.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, серії ДП18 № 607918 від 14.04.2019 року, в якій просив:
- постанову серії ДП18 № 607918 від 14.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, винесеної інспектором роти №4 Управління патрульної поліції в Полтавській області Захарова Олексія Миколайовича про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України за Порушення Правил дорожнього руху визнати протиправною та скасувати, провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2019 року серія ДП18 № 607918, вбачається, що 14.04.2019 року о 18 год 12 хв. на 208 км а/ш Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 керував автомобілем LEXUS LX д.н.з. НОМЕР_1 поза межами населеного пункту не ввімкнувши світло фар, чим порушив вимоги п.9.8 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач категорично не згідний з даною постановою, оскільки дійсно 14.04.2019 року близько18 год. 25 хв. на 208 км а/ш Київ-Харків-Довжанський він дійсно керував автомобілем LEXUS LX д.н.з. НОМЕР_1 поза межами населеного пункту і був зупинений відповідачем, яким йому було повідомлено, що відповідно до п.9.8 ПДР у нього не ввімкнуто світло фар поза межами населеного пункту. На що він пояснив, що можливо фари не працюють, оскільки десять хвилин перед цим, при включенні запалення автомобіля, на панелі приборів висвітлилися помилки у роботі електронної системи транспортного засобу.
Позивач вказує на те, що він пояснив поліцейському, що діяв з не прямим умислом на вчинення даного правопорушення, але поліцейським був невідкладно складений протокол про притягнення його до адміністративного правопорушення та повідомлено про накладення на нього штрафу у розмірі 425 грн., який ним не був вмотивований. Крім того, жодних доказів на підтвердження свідомих, протиправних дій позивача поліцейським надано не було.
Крім того, позивач стверджує, що після надіслання йому копії протоколу про адміністративне правопорушення, він виявив, що працівником поліції невірно надана кваліфікація правопорушення. Вважає, що в протоколі суть і обставини вчинення ним правопорушення не містять риси вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки за вказаною статтею КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початком руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів. Вважає, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач фактично не порушував правил дорожнього руху та не вчиняв адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 26.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд якого призначений у порядку, передбаченому статтею 286 КАС України.
Позивач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить наступного висновку.
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, серії ДП18 № 607918 від 14.04.2019 року, складеної інспектором роти №4 Управління патрульної поліції в Полтавській області Захаровим О.М., вбачається, що справа розглядалася відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має посвідчення водія НОМЕР_2 . Даною постановою встановлено, що 14.04.2019 року о 18 год 12 хв. на 208 км а/ш Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 керував автомобілем LEXUS LX д.н.з. НОМЕР_1 поза межами населеного пункту не ввімкнувши світло фар, чим порушив вимоги п.9.8 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності та до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 7 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.77 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та до нього застосовано штраф в розмірі 425 грн.
Однак, всупереч вказаним вимогам закону під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поза увагою інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Полтавській області Захарова О.М. залишилися обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.9.1 (г) ПДР України попереджувальними сигналами є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
Згідно п.п. 9.8 ПДР України під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу, - ближнє світло фар.
Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку та інше.
Денні ходові вогні це зовнішні світлові прилади. З точки зору ПДР вони є попереджувальним сигналом. Вимоги до їх ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР «Попереджувальні сигнали», а не в розділі 19 ПДР «Користування зовнішніми світловими приладами».
Отже, користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР, а користування попереджувальними сигналами, - розділом 9 ПДР. Таким чином, за не ввімкнений за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денний ходовий вогонь або ближнє світло настає відповідальність за ст.125 КУпАП.
З огляду на це суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки, ближнє світло фар поза межами населеного пункту в період з 1 жовтня по 1 травня повинно бути увімкнене протягом всього руху поза межами населеного пункту, а в розумінні ч.2 ст.122 КУпАП відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що передбачено п.п. 9.2, 9.7 ПДР.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
З врахуванням викладеного суд вважає, що постанова підлягає скасуванню за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право, зокрема: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 245, 247, 280, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в Полтавській області Захарова Олексія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, серії ДП18 № 607918 від 14.04.2019 року - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, серії ДП18 № 607918 від 14.04.2019 року, винесену інспектором роти №4 Управління патрульної поліції в Полтавській області Захаровим Олексієм Миколайовичем, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 30 травня 2019 року.
Суддя Лубенського міськрайонного суду О.С.Алтухова