Справа № 539/388/19
Провадження № 2/539/389/2019
/заочне/
24 травня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді - Гудкова С.В.,
з участю: секретаря - Шрейтер С.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 .І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач, ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
У позові ОСОБА_2 вказав, що 03.01.2019 року йому стало відомо про поширення щодо нього недостовірної інформації шляхом створення публікації у групі «Підслухано Лубни» соціальної мережі Facebook про затримання заробітної плати працівникам. Позивач вказує, що публікація не містить назву юридичної особи, згадуються лише його ініціали, що призвело до створення ще більшої кількості недостовірної інформації у формі здогадів та припущень в коментарях до публікації.
Позивач стверджує, що ОСОБА_3 не працює в жодній юридичній особі, співвласником яких він є, та не є родичкою працівників його підприємств. Публікація не має документального підтвердження викладеної в ній інформації.
Для спростування недостовірної інформації ОСОБА_2 провів 10 січня 2019 року прес-конференцію, на яку запросив представників ЗМІ міста Лубен, та на підготовку якої витратив власні кошти.
Позивач стверджує, що поширена щодо нього недостовірна інформація значно впливає на його ділову репутацію у сфері бізнесу, подальший пошук кадрів його підприємствами, оскільки містить неправдиві відомості про затримку виплати заробітної плати.
Також, позивач стверджує, що діями відповідачки принижено його репутацію, заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях та переживаннях, що значно вплинуло на його самопочуття, оскільки поширена інформація дискредитує його імідж бізнесмена та підриває довіру працівників до його підприємств.
Завдану моральну шкоду позивач оцінює в 1 гривню.
З урахуванням викладеного позивач просить:
- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність, порушує право на недоторканність ділової репутації, інформацію, поширену відповідачем ОСОБА_3 у публікації від 03.01.2019 у групі «Підслухано Лубни» соціальної мережі Facebook;
- зобов'язати відповідача спростувати надану нею недостовірну інформацію публічно, а саме - через засоби ЗМІ міста Лубни (газети «Лубенщина» і «Вісник») та через групу «Підслухано Лубни» соціальної мережі Facebook;
- стягнути з відповідачки 1 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка відзив на позовну заяву не надала, в судове засідання не з'явилася, хоча відповідно до ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
На підставі статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав .
З наданих позивачем, ОСОБА_2 , роздрукованих скріншотів вбачається, що в групі «Підслухано Лубни» в соціальній мережі facebook, від аккаунту підписаного іменем « ОСОБА_4 Пальчик» розміщено публікацію наступного змісту: «Дорогий ОСОБА_5 віддайте людям зарплату!!!».
На вказану публікацію учасники групи відреагували шляхом проставлення емодзі та залишення коментарів. Коментарі до публікації стосуються сумнівів в успішній підприємницькій діяльності ТМ «Гармонія» та цегляного заводу, якості молочної продукції та творчої діяльності позивача. /а.с.9-14/
Позивачем надано довідки на підтвердження того, що ОСОБА_6 не перебувала та не перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Лубенський комбінат будівельних матеріалів», ТОВ ТД «СПІВДРУЖНІСТЬ», ТОВ МП АПБ «ЛУБЕНСЬКИЙ РАЙАГРОБУД», ТОВ «Лубенський молочний завод». /а.с.15, 16, 17, 18/
В місцевій газеті «Лубенщина» 15 січня 2019 року опубліковано статтю «ТОВ «Лубенський молочний завод» - крокуємо в майбутнє», в якій висвітлено прес-конференцію організовану генеральним директором ТОВ «Лубенський молочний завод» Дорошем В.М. Зі змісту статті вбачається, що приводом для проведення прес-конференції стало «поширення неправдивої інформації у мережі Facebook щодо невиплати заробітної плати працівникам ТОВ «Лубенський молочний завод». Під час конференції ОСОБА_2 зазначив, що заробітна плата виплачена працівникам завчасно напередодні новорічних та різдвяних свят. Решта конференції присвячена стратегії розвитку підприємства. /а.с.19-22/
Водночас, додані до позовної заяви матеріали не дозволяють переконатися, що публікацію розміщено само відповідачем ОСОБА_7 .
Не надано достеменних даних, що власником аккаунту на ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 .com підписаного як « ОСОБА_8 » є саме відповідачка. Не виключається можливість створення фальшивого (такого, що містить хибні відомості) аккаунту користувача на веб-сайті /ресурсі http:// facebook.com. Тобто у соціальних мережах може зареєструватися будь-яка особа та під будь-яким іменем, а тому створити та підтримувати сторінку від імені відповідача, у тому числі шляхом розміщення інформації, могла будь-яка особа.
Суд звертає увагу на п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" N 1 від 27.02.2009 року, де зазначено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Крім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджує, що мало місце поширення щодо нього недостовірної інформації, яка принизила його честь, гідність та ділову репутацію, внаслідок чого він зазнав моральної шкоди.
Відповідно до ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Водночас, слід розмежовувати поняття «фактичні твердження» та «оціночні судження», оскільки вони мають різні юридичні наслідки. Так, згідно ч.1 ст.30 ЗУ «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.30 ЗУ «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
З аналізу тексту публікації в групі «Підслухано Лубни» в соціальній мережі facebook («Дорогий ОСОБА_5 віддайте людям зарплату!!!»), вбачається, що вона не має конкретного адресата, оскільки зазначення прізвища та імені не дає можливості однозначно ідентифікувати особу, якої вона стосується. Лише шляхом припущень, через певну відомість особи позивача у зв'язку з активною підприємницькою та творчою діяльністю, можна зробити висновок, що публікація адресована саме позивачу по справі.
Крім того, зі змісту інформації незрозуміло яких саме подій вона стосується. Так, заклик «…віддайте людям зарплату!!!» не дозволяє зробити однозначний висновок, що має місце заборгованість по виплаті зарплати. Наприклад, мова може йти про виплату премій, які є структурною частиною заробітної плати, але не обов'язково виплачуються за результатами роботи. Також, незрозуміло про заробітну плату яким людям, за яку роботу, в якому підприємстві, установі або організації, йде мова.
Позивач, керуючись власними припущеннями та сукупністю коментарів під публікацією дійшов висновку, що звернення адресоване саме йому та стосується роботи ТОВ «Лубенський молочний завод», у зв'язку з чим, навіть, провів прес-конференцію у вказаному товаристві. Водночас, сам ОСОБА_2 у своїй позовній заяві стверджує, що він є співвласником й інших юридичних осіб.
Отже, оспорювана публікація не містить жодних фактичних даних, її зміст є надто загальним, не дозволяє здійснити конкретних висновків, має характер оціночних суджень, за висловлення яких особа не може бути притягнута до відповідальності, в тому числі цивільно-правової.
При цьому, суд звертає увагу позивача на положення абз.2 ч.2 ст.30 ЗУ «Про інформацію», згідно якого, якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Сплачений судовий збір слід покласти на позивача у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 ) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за письмовою заявою, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а за заявою учасника справи, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення - за його письмовою заявою, поданою протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 30.05.2019 року .
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Гудков С.В.