Справа № 2а-458/10/2570
10 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є. А.
за участю
представника позивача Стояна В. А.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Новгород-Сіверського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Новогород-Сіверському районі до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
04.02.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної податкової інспекції в Новгород-Сіверському районі заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7682,10 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення податкового законодавства своєчасно не сплатив податок з доходів фізичних осіб у встановлені законодавством терміни.
Прокурор Новгород-Сіверського району в судове засідання не з'явився про день, час і місце розгляду справи сповіщався завчасно та належним чином.
В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у Новогород-Сіверському районі позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю коштів на погашення даної заборгованості.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Судом встановлено, що 01 березня 2007 року відповідачем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №К2007/12/1-9, відповідно до якого продавець (відповідач) взяв на себе зобов»язання продати, а покупець (ТОВ Брокерська контора «Суми-брокер») придбати та оплатити цінні папери в кількості 466 шт. загальною вартістю13849,52 грн. 09 березня 2007 року між тими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № К2007/12/1-133, відповідно до якого відповідач продав акції в кількості 1766 шт. на загальну суму 51214 грн.
Відповідно до довідки №270 від 19.03.2007 року, що містяться в матеріалах справи, виданої ВАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», відповідачем в ході приватизації даного товариства отримано 466 акцій.
Пункт 8.1.3. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
На виконання вимог закону, відповідачем було подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2007 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 одержано доходу в сумі 64728 грн., з яких сума проданих акцій, що отримано під час приватизації, склала 13514 грн.
Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Ці ж статтею встановлено перелік доходів, що включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу.
Отже, проаналізувавши норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд доходить до висновку, що доход відповідача в сумі 51214 грн. підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % , розмір якої передбачений ст.7 цього Закону.
Статтею 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон 2181), визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації та зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.
В статі 5 Закону 2181 зазначено, зокрема, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Відповідно до ст. 16.3.3, 16.3.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», фізична особа відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе фізична особа у випадках, визначених законом.
Податковим органом було направлено відповідачу податкове повідомлення форми «Ф» №0001491730/0 від 15.04.2008 р. з визначеним податковим зобов»язанням в сумі 7682,10 грн., яке було ним отримано 23.04.2008 р.
Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.
На виконання вимог ст.6 цього Закону, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/1 від 27.05.2008 р., яка була вручена відповідачу 28.05.2008 р., у зв'язку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/5 від 02.07.2008 р., яка вручена 04.07.2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки.
Враховуючи викладене, , суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7682,10 грн.
Таким чином, враховуючи, що обставини справи підтверджуються достатніми доказами, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (номер ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь держави в особі Державної податкової інспекції в Новгород-Сіверському районі (вул. К. Маркса, 24, м. Новгород-Сіверський, р/р 33219800700335, МФО 853592, Банк УДК в Чернігівській області) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7682,10 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 15 березня 2010 р.
Суддя Баргаміна Н.М.