Справа № 2а-702/10/2570
09 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
17.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області про визнання дій відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції неправомірними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2009 року відносно ОСОБА_1 з виконання постанови СВ 044724 по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2009 року та скасування вказаної постанови. Свої вимоги обґрунтовує тим, що старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко О.І., при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2009 року порушено вимоги ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та не вказаний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У зв'язку з наведеним позивач вважає, що згідно ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також позивачем 22.01.2010 року була подана скарга на дії державного виконавця до начальника відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції. За результатами розгляду вказана скарга була залишена без задоволення. На підставі викладеного позивач просить суд визнати дії відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції неправомірними щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2009 року відносно ОСОБА_1 з виконання постанови СВ044724 по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2009 року та скасувати вказану постанову.
Представником позивача в силу статті 49 КАС України в судове засідання була надана заява про зміну позовних вимог, а саме: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко Оксани Іванівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2009 року відносно ОСОБА_1 з виконання постанови СВ044724 по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2009 року та визнати протиправною і скасувати вказану постанову.
Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а тому судом прийнято до розгляду зазначені зміни позовних вимог позивача.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник позивача позов підтримав та просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко Оксани Іванівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2009 року відносно ОСОБА_1 з виконання постанови СВ 044724 по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2009 року та визнати протиправною і скасувати вказану постанову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу ДВС Куликівського районного управління юстиції та надав заперечення на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні на підставі письмових доказів та пояснень представника позивача, 20.03.2009 року позивачем було скоєно порушення правил дорожнього руху, про що інспектором ВДАІ Менського району складено протокол про адміністративне правопорушення АБ №311970 та прийнято відповідну постанову по справі про адміністративне правопорушення СВ 044724 щодо накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу у розмірі 280 грн. Судом встановлено, що зазначені дії посадової особи ВДАІ узгоджуються з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено також, що 10.04.2009 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко Оксаною Іванівною винесена постанова про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 з виконання постанови СВ 044724 по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2009 року. З матеріалів справи вбачається, що позивач ознайомився з постановою про відкриття виконавчого провадження 19.01.2010 року та на виконання вимог ст. 85 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) ним була подана 22.01.2010 року скарга на вказану постанову до начальника відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції. За наслідками розгляду скарга позивача була залишена без задоволення.
Відповідно до ст. 5 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом №606-XIV, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
До таких заходів належить здійснення виконавчого провадження, прийняття рішень -постанов, спрямованих на виконання виконавчого документа.
Відповідно до статті 3 Закону №606-XIV державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, в тому числі і постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтею 7 Закону № 606-XIV передбачено гарантії прав громадян та юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.
У ст.18 Закону №606-XIV, зокрема, передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 Закону № 606-XIV.
Статтею 24 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Згідно ст. 19 Закону №606-XIV у виконавчому документів повинні бути зазначені назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видала документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб -платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виходячи зі змісту вказаної статті, у виконавчому документі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер фізичної особи, за їх наявності та якщо вони відомі суду чи іншому органу, а отже і не носить обов'язкового характеру. Позивач не довів в судовому засіданні, що у органу, який видав виконавчий документ були дані про індивідуальний ідентифікаційний номер позивача.
Суд вважає також, що оскаржувана постанова відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а, отже є виконавчим документом, а відсутність строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не носить обов'язкового характеру та ніяким чином не порушує прав та інтересів боржника.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 21 та п.4 ч.2 ст.21 Закону №606-XIV постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців з дня винесення відповідної постанови.
Тобто, законом чітко обумовлений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і об'єктивні причини для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні. До того ж суд приймає до увагу посилання відповідача, що відмова у відкритті виконавчого провадження з формальних підстав може призвести до пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
З огляду на викладене суд доходить висновків, що державним виконавцем не було допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав визнання неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко Оксани Іванівни по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання її неправомірною та скасування, оскільки вказана постанова винесена розсудливо, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для виконання постанови СВ 044724 по справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2009 року, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору - відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в Чернігівській області - відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі 12 березня 2010 року.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.