Справа № 2а-597/10/2570
11 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Падій В.В.
суддів Клопота С.Л., Тихоненко О.М.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Остренскої І.Г., Смичек В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Носівському районі про зобов'язання вчинити певні дії, -
12.02.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Носівському районі про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Носівському районі з заявами про відмову від ідентифікаційного номера собі та своїм дітям з проханням поставити відмітку в паспорті та виключити із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів її ідентифікаційний номер та всю інформацію, стосовно неї та її дітей, відповідно до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів». Однак отримала відповідь, в якій їй рекомендують скористатись процедурою, встановленою Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів. Позивач вважає, що такими діями відповідач порушує її права, оскільки порушуються положення Закону в частині обліку платників податків за серією і номером паспорту, оскільки в Законі передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від ідентифікаційного номеру застосовується раніше встановлена форма обліку платників податку, тобто за прізвищем, ім'ям та по-батькові.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі та кожен окремо пояснили, що позивачці на її заяву були надані відповіді та роз'яснено порядок офіційного звернення до податкового органу та процедуру виключення ідентифікаційного номера та всієї інформації про неї з інформаційного фонду з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів і внесення відмітки у паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Процедура оформлення такого права визначена Порядком і є обов'язковою як для органів, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Носівському районі з заявами про відмову від ідентифікаційного номера собі та своїм дітям, з проханням поставити відмітку в паспорті та виключити із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів її ідентифікаційний номер та всю інформацію, стосовно неї та її дітей, відповідно до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів». На вказані заяви Державна податкова адміністрація України, державна податкова інспекція у Носівському районі листами від 06.02.2009 року № 504/с/29-2115, від 18.02.2009 року № 742/с/29-2115, від 09.02.2009 року № 149/15/28-009 повідомили позивачу про процедуру відмови від ідентифікаційного номера, унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, встановлену чинним законодавством України та у відповідності до цієї процедури пропонувалось подати заяви зразка № В1 або В2 з відповідним пакетом документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України від 22.12.1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів» (далі - Закон № 320/94-ВР) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації вказаної норми Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року N 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за N 1345/9944 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1.4 та 1.5 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви податковий орган за місцем своєї реєстрації.
Пунктом 2 Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби.
Згідно з п. 1.3 орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою N В3 та паспорт громадянина України. Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою N В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
Інформація, зазначена в заяві, використовується податковими органами для формування відносно особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, відповідної особової справи. Після її формування, дані про таку особу виключаються з Державного реєстру, без порушення повноти обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, а облік особи здійснюється в альтернативній формі - за серією та номером паспорта.
Таким чином, даний Порядок розроблений згідно з Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та з метою його виконання для усунення прогалин в регулюванні спірного питання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка та її неповнолітні діти є віруючими Української Православної Церкви, та через свої релігійні переконання позивачка відмовляється від ідентифікаційного номеру, в зв'язку з чим звернулась до відповідачів із заявами довільної форми з відповідними вимогами, на які відповідачами були надані відповіді та роз'яснено порядок офіційного звернення до податкового органу та процедури виключення ідентифікаційного номера та всієї інформацію про неї з інформаційного фонду з Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів і внесення відмітки у паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі не відмовляли позивачці в ліквідації ідентифікаційного номеру, а лише рекомендувала їй діяти згідно із Порядком. Така позиція відповідачів ґрунтується на вищевказаних чинних нормативних актах, а відтак вважається правомірною.
В судовому засіданні також було встановлено, що ідентифікаційний номер та вся інформація про позивача вже виключена з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів і здійснено внесення відмітки у паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. .
Що стосується вимоги позивача про відмову в присвоєнні ідентифікаційних номерів її дітям, то відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 13 червня 2007 року № 2961/д/29-2115 «Щодо відмови від ідентифікаційних номерів» особи віком до 16 років здебільшого не отримують доходів та не підпадають під означення платників податків. Відповідно до Державного реєстру включаються відомості тільки про тих малолітніх або неповнолітніх осіб, які мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки. Реєстрація у Державному реєстрі малолітньої або неповнолітньої особи може бути здійснена на підставі облікової картки за формою N 1ДР, поданої та підписаної такою особою або її батьками (усиновителями, опікунами).
Отже, якщо дитина не має обов'язків по сплаті податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під означення платника податків, підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру та присвоєння їй ідентифікаційного номера не має. При цьому примусово чи без подання належно оформленої і підписаної облікової картки за формою N 1ДР не можуть бути включені відомості про дитину до Державного реєстру та здійснено присвоєння їй індивідуального ідентифікаційного номера платника податків.
Якщо ж дитина через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, то після досягнення нею 16-річного віку та отримання паспорта громадянина України питання про унесення до її паспорта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера може бути вирішено згідно із вищевказаним Порядком.
Оскільки, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ще не виповнилося 16 років та ними не були отримані паспорти громадянин України, то посилання позивача на відмову в присвоєнні ідентифікаційних номерів її дітям є неправомірними.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також враховуючи те, що ідентифікаційний номер та вся інформація про позивача вже виключена з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів і здійснено внесення відмітки у паспорт про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера , суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Носівському районі про зобов'язання вчинити певні дії, задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації України, державної податкової інспекції у Носівському районі - відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 12 березня 2010 року.
Головуюча суддя: Падій В.В.
Судді: Клопот С.Л.
Тихоненко О.М