Справа № 2а-740/10/2570
02 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Гром Л.М.
при секретарі Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про скасування постанови, -
23.02.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області та просить суд скасувати постанову № 096014 від 13.01.2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при винесенні постанови начальник територіального управління Головної ДІАТ Корж В.Б. неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню. А саме Корж В.Б. не надав відповідної оцінки доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи. На комісії був наданий оригінал договору доручення від 20.10.2009 року № 38, укладений між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно якого позивач відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959 «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» зобов'язана від імені та за дорученням страховика виконувати обов'язки страхувальника, були надані 18 полісів від 09.12.2009 року, що підтверджує оформлення документів, але начальник територіального управління не прийняв дані докази мотивувавши це тим, що перерахунок грошових коштів повинен бути тим же числом, а тому дані поліси недійсні. Також на комісії пояснялось, що відповідно до додаткової угоди від 04.12.2009 року № 1 до договору доручення від 20.10.2009 року № 38 в п. 2.2.11 внесені наступні зміни: «Перевізник зобов'язаний перерахувати Страховику страхові платежі згідно додатку № 1 до договору доручення від 01.10.2009 року № 38 до 15 числа місяця наступного за звітним», але ці пояснення не були взяті до уваги.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та зазначив, що постанова про застосування фінансових санкцій винесена відповідно до чинного законодавства і не підлягає скасуванню.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02 березня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.03.2010 р. року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 3492) автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. При проведенні перевірок відповідач діє згідно Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок).
Пунктами 25-27 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до зазначених вимог Закону № 3492, 07.12.2009 року начальником ТУ ГДІАТ Корж В.Б. виписано державним інспекторам Шираю Г.І. та Лаптію С.О. завдання на перевірку № 077586 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Судом встановлено, що 09.12.2009 року відповідачем було здійснено перевірку позивача по дотриманню вимог законодавчих і нормативно-правових актів, щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме було перевірено транспортний засіб MERCEDES-BENZ 311 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_1, державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Чернігівській області складено акт № 174429, від 09.12.2009 р., в якому зафіксовано, що перевізник не видав пасажирам поліси обов'язкового особистого страхування. Водій ОСОБА_4 в акті перевірки від пояснень та підпису відмовився.
13.01.2010 року відбулося засідання комісії, на якій начальником ТУ ГДІАТ Корж В.Б. винесено постанову № 096014 про застосування фінансової санкції до позивача в сумі 1 700,00 грн. Факт направлення запрошення на засідання по розгляду даного правопорушення підтверджено зворотнім поштовим повідомленням про вручення, що знаходяться в матеріалах справи. Постанову від 13.01.2010 року № 096014, позивачем отримано, про що свідчить особистий підпис на вищезазначеній постанові.
Встановлюючи фактичні обставини справи, суд враховує, що ст. 12 Закону № 3492 визначено - страхування на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до законодавства. При придбанні квитка пасажиру надається інформація щодо здійсненого виду обов'язкового страхування та про страховика. При цьому ст. 39 Закону № 3492 встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Також п. 48 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1997 № 176, визначено, що під час здійснення регулярних спеціальних перевезень пасажирський перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.
Так в судовому засіданні встановлено, що листом від 16.02.2010 року Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» надала відповідь позивачу, в якій зазначила, що відповідно до договору доручення № 38 від 20.10.2009 року позивачу передано для реалізації в листопаді місяці 100 страхових полісів. Посилання на дату (від 01.10.2009 року) в страхових полісах, вважати технічною помилкою. Дані страхові поліси вважати реалізованими та легітимними. Зазначений доказ суд визнає належним та таким, що підтверджує правомірність дій позивача.
Таким чином, відповідно до договору доручення від 20.10.2009 року № 38 передано для реалізації в грудні 2009 року 100 страхових полісів. Тобто суд визнає доведеним той факт, що посилання на дату 01.10.2009 року в страховому полісі є технічною помилкою. Дані страхові поліси Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» визнала реалізованими та легітимними (лист Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 16.02.2010 року ).
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд визнає правомірним обґрунтування позиції позивача листом від 16.02.2010 року, яким підтверджено наявність в квитанції до прибуткового касового ордеру № 39 від 12.01.2010 року та страхових полісах технічної помилки і відповідно відсутність порушення позивачем ст. 12 та ст. 39 Закону № 3492.
Отже згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні відповідач не довів правомірність своїх дій на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами, і тому підлягають задоволенню.
В матеріалах справи також є копія договору № 1 від 25.11.2009 року щодо надання юридичних послуг та квитанція № 1113697 на суму 200 грн., тому суд присуджує здійснені позивачем судові витрати, оскільки вони відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України документально підтверджені.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати Постанову № 096014 від 13.01.2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 200 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 09 березня 2010 року.
Суддя Гром Л.М.