28 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3983/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Довгої О.І.
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
за участі позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2019 року (рішення ухвалене о 12:50 хв. у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Івасюти Л.В., повний тест судового рішення виготовлено 21.01.2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,-
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що порушення митних правил передбачене ч.3 ст. 470 Митного кодексу України характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений митним органом, а тому на переконання позивача вказане адміністративне правопорушення не є триваючим. Крім того, також звертає увагу також на дію обставини непереборної сили, зокрема поломку транспортного засобу про, що було повідомлено митний орган та надано підтверджуючі документи на обставини дії факту непереборної сили. Просив позов задоволити.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2018 року заступник начальника Львівської митниці ДФС - начальник протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 26 жовтня 2018 року за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України постановив визнати його винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Згідно з даною постановою позивачем, 15.09.2018 року, на митну територію України, а саме: в зону митного контролю пункту пропуску «Устилуг» Волинської митниці ДФС було ввезено автомобіль марки «Ford Mondeo», р.н.з. ( НОМЕР_1 )5469i, кузов НОМЕР_2 (реєстрація республіка Польща) в митному режимі «Транзит» без письмового декларування та сплати всіх необхідних митних платежів. Таким чином, 25 вересня 2018 року він повинен був покинути митну територію України, однак автомобіль був не справний, проте на ходу, з огляду на що 03 вересня 2018 року між ним та ТОВ «Бріз-С» було укладено Договір № 13-18 на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу.
Автомобіль постійно оглядався працівниками СТО, проводились поточні ремонтні роботи, але з огляду на необхідність він його використовував за призначенням. Автомобіль зовсім перестав їздити 24 вересня 2018 року (повна поломка трансмісії), його на буксирі привезли на місце проведення ремонтних робіт ТОВ «Бріз-С»: м. Луцьк, вул. Лідавська, 9.
25 вересня 2018 року було виставлено рахунок на оплату по замовленню №1754 , який ним було оплачено після виконання робіт 26 жовтня 2018 року, що стверджується відповідною банківською квитанцією.
25 вересня 2018 року, позивач повідомив ОСОБА_3 митницю ДФС про неможливість виконання зобов'язань про транзит автомобіля із зазначенням причин та долучив усі необхідні для підтвердження та ідентифікації автомобіля документи.
Відповідно до 1 ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.3 ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Строки транзитних перевезень встановлюються ст.95 МК України, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, 26.10.2018р. близько 17 год.30хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів» Львівської митниці ДФС в'їхав транспортний засіб «FORD Mondeo», VIN- код WF05ХХGВВ55Е14212, реєстраційний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації - Республіка Польща, що слідував із України до Республіки Польща під керуванням громадянина України ОСОБА_1
Згідно інформації АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС України громадянин України ОСОБА_1 15.09.2018р. ввіз на митну територію України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС автомобіль марки «FORD Mondeo», VIN- код WF05ХХGВВ55Е14212, реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації Республіка Польща, в митному режимі «транзит» без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5діб).
Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився - 25.09.2018р.
Одночасно було встановлено відсутність у АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України інформації про вивезення за межі митної території України або поміщення в інший митний режим вказаного автомобіля станом на 26.10.2018 року.
Пропуск ввезеного 15.09.2018р. гр. ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «FORD Mondeo», VIN- код НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , здійснено у порядку, передбаченому нормами ч. І ст.381 МК України, - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України .
Частиною 3 ст. 470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, транспортний засіб, керований позивачем ОСОБА_1 , не є транспортним засобом комерційного призначення, проте на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергію, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар».
Згідно ч.1 ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 передбачено, що до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.
Апеляційний суд звертає увагу, що надані позивачем документи підтверджують, що ввезений ним на митну територію України автомобіль перебував на ремонті, та не містять жодних доказів про те, що даний ремонт був вимушеним і його потребував вищевказаний автомобіль внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.
Вихід же з ладу транспортного засобу та його подальший ремонт як такі самі по собі не можуть бути прирівняні до аварії або дії обставин непереборної сили.
Таким чином, терміни перебування автомобіля на ремонті не підлягають виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзиту в контексті ст. 192 МК України, й дані обставини не можуть бути застосовані у розумінні ч.І ст. 460 МК України.
Відтак, позивач ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення автомобіля марки «FORD Mondeo», VIN- код WF05ХХGВВ55Е14212, реєстраційний номер НОМЕР_4 більше, ніж на 10 діб.
Відповідно до ч.1 ст. 491 Митного кодексу України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.
Частиною 1 ст. 494 Митного кодексу України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що за даним фактом, інспектором митниці, в присутності ОСОБА_1 , складено протокол про порушення митних правил від 26 жовтня 2018 року №6538/20900/18 за ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
20 листопада 2018 року було винесено постанову №6538/20900/18, якою позивача ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Отже, підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 3 статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.
Вчинення позивачем правопорушення у справі про порушення митних правил
№6538/20900/18, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, підтверджується, протоколом про порушення митних правил, витягами з бази АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС.
Згідно ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі, передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Частиною 3 статті 470 Митного Кодексу України передбачено відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів. Тобто, обов'язковим елементом складу правопорушення є перевищення строку вивезення більш як на 10 діб, що вже свідчить про триваючий характер правопорушення. А тривати дане правопорушення може від кількох днів до кількох років, а тому вважається формально закінченим з моменту фіксування такого у протоколі про порушення митних правил.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02 листопада 2018 року (справа №466/8893/16-а, адміністративне провадження №К/9901/38533/18).
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2019 року у справі №161/19217/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 30.05.2019 року