01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
30 травня 2019 року Справа № 826/2831/18
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Епель О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві заяву представника позивача Касандяка Володимира Васильовича про відвід суддям колегії у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командувача Національної Гвардії України Балана Миколи Івановича, командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування наказів у частині, яка стосується позивача,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до заступника командувача Національної Гвардії України ОСОБА_3 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування наказів від 17.01.2018 р. № 28 та від 19.01.2018 р. №6 о/с у частині, яка стосується позивача.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 06 грудня 2018 року в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 р. дану справу передано для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів: Федотов І.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року було відкрито апеляційне провадження та призначено дану справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представником позивача подано заяву про відвід складу суду, яка вмотивована тим, що судом було відмовлено стороні позивача у витребуванні додаткових доказів та виклику свідка (начальника ВЛК), обмежено право позивача на надання доказів (медичної книжки та картки хворого).
Зазначені обставини викликають в сторони позивача сумнів у неупередженості складу суддів та у можливості одержання позивачем доступу до правосуддя.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року зазначена заява представника позивача була визнана необґрунтованою та передана для визначення колегії суддів у порядку ч. 1 ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2019 р. для вирішення вказаного питання визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) - Епель О.В.
29.05.2019 р. від представника позивача Касандяка В.В. надійшло клопотання щодо процедури розгляду його заяви про відвід колегії суддів, в якому він просить розглядати його заяву про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та вирішити питання про необхідність застосування ч. 1 ст. 19 Конституції України як норми прямо дії по відношенню до норм ч. 4 ст. 36 КАС України, яка, на його думку, суперечить Основному закону України.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача наводить доводи, аналогічні викладеним в його заяві про відвід, посилається на Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, Бангалорські принципи поведінки суддів, практику ЄСПЛ, норми КАС України та наголошує на тому, що мотиви, з яких судом прийнято ухвалу про відмову у виклику свідка та витребуванні доказів, суперечать законам формальної логіки.
Разом з тим суд зазначає, наступне.
Відповідно до ч.ч. 8, 11 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, доводи заявника клопотання та дослідивши відповідні матеріали справи, суд не вбачає підстав для вирішення питання про заявлений представником відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З приводу інших вимог заявника клопотання щодо вирішення питання про необхідність застосування ч. 1 ст. 19 Конституції України як норми прямої дії по відношенню до норм ч. 4 ст. 36 КАС України, яка, на його думку, суперечить Основному закону України, колегія суддів вважає такі вимоги не обґрунтованими та безпідставними, оскільки незгода із судовими рішеннями апеляційного суду, відповідно до ст. 328 КАС України, є підставою для їх оскарження в касаційному порядку, зокрема разом з рішенням суду по суті вирішення спору (у разі, якщо ухвала окремо не оскаржується).
Крім того, з аналізу статті 7 КАС України вбачається, що питання відповідності закону чи іншого правового акту Конституції України вирішується судом при розгляді справи, а не питання про відвід.
Проаналізувавши доводи заяви представника позивача про відвід та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, прямо передбачених законом, для її задоволення, з огляду на наступне.
Так, у ст.ст. 36-37 КАС України наведено підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, у п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України закріплено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, правовою підставою для відводу судді є наявність обґрунтованих, об'єктивних та беззаперечних обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ветштайн проти Швейцарії» Суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, на які заявник посилається в поданій ним заяві, не підтверджують наявності обґрунтованих сумнівів у неупередженості, об'єктивності або прямої чи опосередкованої зацікавленості суддів, яким заявлено відвід, у результаті розгляду даної справи.
При цьому, наведені ним доводи про те, що судом було відмовлено стороні позивача у витребуванні додаткових доказів та виклику свідка (начальника ВЛК), обмежив право позивача на надання доказів (медичної книжки та картки хворого), вказують на його незгоду з процесуальними рішеннями суду.
Разом з тим, у ч. 4 ст. 36 КАС України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких правових підстав, передбачених ст.ст. 36-37 КАС України, для відводу складу суду і вважає, що в даному випадку заявником не доведено порушення його права на розгляд справи незалежним та безстороннім судом, яке регламентовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, заява представника позивача ОСОБА_4 про відвід складу суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 38, 39, 40, 241-242, 321, 325, 328 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача Касандяка Володимира Васильовича про суддям колегії у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командувача Національної Гвардії України Балана Миколи Івановича, командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування наказів у частині, яка стосується позивача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не може бути оскаржена.
Суддя О.В. Епель