Справа № 320/6706/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Панченко Н.Д.
Іменем України
30 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Літвіної Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та зобов'язати Фастівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок та виплату позивачеві пенсії на підставі Закону від 03.10.2017 № 2148 відповідно до вимог статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із урахуванням частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764, 40 грн з 01.10.2017.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач має право на спірний перерахунок.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26.02.2002, та вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Фастівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач 08 листопада 2018 року звернувся до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою про перерахунок пенсії на підставі вимог статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку зі вступом в дію Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
За результатами розгляду звернення відповідач відмовив позивачеві у здійсненні відповідного перерахунку, у зв'язку з відсутністю правових підстав для такого перерахунку, про що направив лист від 21.11.2018 № 212/Г-01.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про необґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон).
Відповідно до частин першої, третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Згідно частин першої, четвертої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписів частин першої, другої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
В силу пунктів 4-3, 4-4, 4-5, 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який застосовується з 01.10.2017), пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень (пункт 4-3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року (пункт 4.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (пункт 4.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «;Про державну службу», «;Про Національний банк України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України «Про Кабінет Міністрів України», «;Про державну службу», «;Про Національний банк України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява (пункт 4.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Таким чином, в силу положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі зростання в порівнянні з попереднім роком величини середньої заробітної плати в Україні, розмір пенсії, призначеної відповідно до даного закону підлягає підвищенню в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, згідно частини четвертої статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок визначення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначається Кабінетом Міністрів України.
Як зазначалося, позивач отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, що настало внаслідок Чорнобильської катастрофи, і звернувся до відповідача із заявою саме про перерахунок цієї пенсії.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містять положення, що при перерахунку пенсій, призначених за даним Законом, середньомісячний заробіток визначається Кабінетом Міністрів України. Тобто, будь-яких обмежень для прямого застосування частини другої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при здійсненні перерахунку пенсій, призначених відповідно до даного Закону, немає.
Водночас, таке застосування має здійснюватися системно з урахуваннями приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», аналіз наведених вище положень якого свідчить про правильність висновків суду першої інстанції про те, що до 2021 року перерахунок пенсій із застосуванням частини другої статті 42 даного Закону не проводиться відповідно до абзацу першого пункту 4-5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У свою чергу, застосовується інший механізм обрахунку середнього заробітку для перерахунку пенсій, визначений пунктом 4-3 (на 2017-2018 роки) та абзацом другим пункту 4-5 (на 2019-2020 роки) розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а закріплені у пункті 4-7 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» приписи свідчать, що положення пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, у 2017-2018 роках показник збільшеного середнього заробітку, визначеного відповідно до частини другої статті 42 та пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не застосовується.
Варто також зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 9 Порядку передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою, до якої, зокрема, включається середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення пункту 9-1 Порядку передбачають обчислення пенсії із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, як того вимагає позивач.
Разом з тим, пункт 9-1 Порядку передбачає, що такий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні застосовується для осіб, яким пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зазначений вид пенсії передбачений частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в той час як позивач отримує пенсію, призначену відповідно до стстатті 54 вказаного Закону.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наразі відсутні підстави для перерахунку позивачу пенсії, призначеної за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням частини другої статті 67 даного Закону, частини другої статті 42 та пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо доводів скаржника щодо необхідності застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №795 та Указу Президента України від 05.07.2018 №196/2018, то колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 1 Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 795 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески.
Тобто, положення вказаного Порядку №795 застосовуються у випадку, коли перерахунок пенсії здійснюється відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Проте, оскільки правові підстави для проведення спірного перерахунку пенсії позивачу відсутні, то застосування до спірних правовідносин приписів Порядку №795, який є нормативним актом нижчої юридичної сили у порівнянні із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є неможливим.
Указ Президента України від 05.07.2018 №196/2018 «Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами», яким з метою забезпечення радіаційного захисту та безпеки на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, для реабілітації та відродження таких територій, підтримки природоохоронної, наукової та дослідницької діяльності в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення, поліпшення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, приписано Кабінету Міністрів України, зокрема, забезпечити поліпшення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, ужити заходів щодо підвищення розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, не є нормативним актом, положеннями якого регулюється питання перерахунку пенсій, а тому застосований до спірних правовідносин також бути не може.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Літвіна
Суддя І.В. Федотов