Справа № 826/16320/18
29 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Аква Технік" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, скасування наказу, -
Рішенням Окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру на загальну суму 110805,00 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинно було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, тобто 2643,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762,00 грн.)*150%) та за вимогу майнового характеру, тобто 2643,00 грн. (1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762,00 грн.)*150 %), що разом становить 5286,00 грн.
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не було дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.
Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків п'ять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали суду апеляційної інстанції.
28 травня 2019 року на адресу суду від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить суд продовжити строк на виконання вимог ухвали суді Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху шляхом доплати судового збору або відстрочити сплату на різницю судового збору у сумі 2643,00 грн. до вирішення даної справи по суті, з метою недопущення безпідставних втрат Державного бюджету України та приведення апеляційної скарги у відповідність.
До сказаної заяви додано копію платіжного доручення № 2097 від 17 травня 2019 року на суму 2643,00 грн.
Отже, сплачений судовий збір сплачено не в повному обсязі (5286,00 грн.- 2643,00 грн.) 2643,00 грн.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за змістом частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 та від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з правилами ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, виходячи з правил ст. 121 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити.
Продовжити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя- доповідач: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький