Постанова від 29.05.2019 по справі 826/15668/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/15668/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря: Муханькової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» до Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправними дії Київської міської ради щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», оприлюдненого на офіційному порталі Києва 03.09.2018 року, яким зафіксована імперативна позиція Київської міської ради щодо обов'язковості укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; зобов'язання Київської міської ради утриматися від вчинення дій, спрямованих на прийняття Київською міською радою рішення на основі проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», оприлюдненого на офіційному порталі Києва 03.09.2018 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 27 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що при вчиненні дій по підготовці регуляторного акту створено Проект, який суперечить рішенню Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.12.2017 року по справі №826/1598/15, яке має преюдиційне значення для даної справи. Також апелянт зазначив, що він як суб'єкт регуляторного права має право на оскарження в суді дії Київської міської ради, які пов'язані із підготовкою Проекту. Основна вимога позову стосується вже порушеного права, а не права, яке може бути порушене у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2018 року в мережі Інтернет на офіційному інтернет-порталі Київської міської державної адміністрації було розміщено повідомлення про Проект рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», яким, зокрема, передбачалось внести зміни до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 року №56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради», шляхом викладення заголовку в такій редакції: «Про затвердження Порядку залучення пайової участі (внеску) в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва», затвердження зазначеного Порядку, а також внести зміни до рішення Київської міської ради від 25.12.2014 року №746/746 «Про особливості застосування Порядку розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» та Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051.

Також у повідомленні було зазначено про право та можливість фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань протягом одного місяця з дня оприлюднення, а саме до 03.10.2018 року, подати зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акту.

Громадська організація «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» звернулась до Київської міської ради з листом від 11.09.2018 року №65, в тексті якого виклала ряд зауважень, в т.ч. щодо того, що запропонований Проект рішення суперечить висновкам рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 року у справі №826/1598/15 за позовом Громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» до Київської міської ради про визнання нечинним рішення від 04.09.2014 року №62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24.02.2011 року №56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради». У вказаному листі позивач запропонував Київській міській раді утриматись від вчинення дій, спрямованих на підготовку Проекту рішення для подальшого винесення на розгляду пленарного засідання ради.

12.11.2018 року, на підставі одержаних зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також обговорень за участю представників громадськості, на офіційному інтернет-порталі Київ, було оприлюднено для ознайомлення доопрацьований Проект рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві».

19.11.2018 року вказаний Проект рішення було зареєстровано в секретаріаті Київської міської ради за №08/231-4169/ПР, та прийнято рішення щодо розгляду цього Проекту рішення відповідними постійними комісіями Київради.

27.11.2018 року на засіданнях постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування та постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку було підтримано Проект рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», що підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з протоколів №25/87 від 27.11.2018 року та №38/147 від 27.11.2018 року (т.1 а.с.124-127).

28.11.2018 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики було вирішено взяти до розгляду Проект рішення та надати доручення підготовчій групі опрацювати Проект рішення з врахуванням отриманих висновків від профільних департаментів Київської міської ради, направити проект рішення Київської міської ради «Про розгляд проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» до іншої постійної комісії Київської міської ради та Управління екології та природних ресурсів для розгляду та наданні відповідних рішення і фахової експертизи (витяг з протоколу №18/77, т.1 а.с. 128-131).

18.12.2018 року на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики було вирішено підтримати зауваження та пропозиції, які надані у фахових висновках Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, Департаменту міського благоустрою, Управління екології та природних ресурсів, Департаменту інформаційно-консультаційних технологій та Відповідальної постійної комісії до Проекту рішення; направити розробникам проекту регуляторного акта зауваження та пропозиції, які надані вказаними департаментами та відповідальної постійної комісії; підготувати за результатами отримання допрацьованого проекту регуляторного акта експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, та направити такий експертний висновок разом з Проектом рішення, аналізом регуляторного впливу до уповноваженого органу для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту, відповідно до принципів державної регуляторної політики, та направити проект рішення до Антимонопольного комітету України для проведення аналізу відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» (витяг з протоколу №19/78, т.1 а.с.192-197).

26.12.2018 року доопрацьований на підставі одержаних зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань Проект рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» було опубліковано на офіційному інтернет-порталі Київ (https://kyivcity.gov.ua/publichna_ informatsiia_Tag_166122/oprilyudnennya_dlya_oznayomlennya_doopratsovano_redaktsi_proektu_rishennya_kivsko_misko_radi_pro_deyaki_pitannya_rozmischennya_timchasovikh_sporud_torgovelnogo_pobutovogo_sotsialnokulturnogo_chi_inshogo_priznachennya_dlya_zdiysnennya_pidpriyemnitsko_diya.html).

Листом від 27.12.2018 року №08/286-465 Проект рішення та підготовлений постійною комісією Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики експертний висновок щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта, який було скеровано до Державної регуляторної служби України для підготовки відповідно до ст. 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту, відповідно до принципів державної регуляторної політики.

Цього ж дня, листом №08/286-467 Проект рішення з метою отримання ґрунтовного аналізу щодо наявності порушень у ньому вимог антимонопольного законодавства було направлено до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Листом від 30.01.2019 року №601/0/20-19 Державна регуляторна служба України повідомила Постійну комісію Київради про неузгодження проекту рішення з вимогами ст. 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (зокрема, з принципами адекватності та доцільності).

Листом від 14.01.2019 року № 60-02/160 Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України також повідомило Постійну комісію Київради про не погодження проекту такого рішення, з підстав того, зокрема, що Проектом передбачається обов'язкове укладення суб'єктом господарювання договору щодо пайової участі (внеску) в утриманні об'єкта благоустрою, в той час, як чинне законодавство передбачає альтернативу, тобто варіанти утримання об'єктів благоустрою зазначеними суб'єктами та не містить обов'язку для власників тимчасових споруд укладати договори пайової участі.

13.02.2019 року на засіданні Постійної комісії були розглянуті листи Державної регуляторної служби України та Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, та вирішено:

- підтримати доопрацьований та повторно оприлюднений для інформування громадськості, 26.12.2018 року на веб-сайті Київради (www.kievcity.gov.ua) в розділі «Регуляторна діяльність», проект рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» із зауваженнями та пропозиціями Державної регуляторної служби України (від 30.01.2019 року №601/0/20-19) і Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (від 14.01.2019 року №60-02/160);

- підготувати висновки профільної відповідальної постійної комісії до доопрацьованого та повторно оприлюдненого для інформування громадськості, 26.12.2018 року на веб-сайті Київради (www.kievcity.gov.ua) в розділі «Регуляторна діяльність», проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» із зауваженнями та пропозиціями Державної регуляторної служби України і Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

- рекомендувати розробникам проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» внести на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради доопрацьований та повторно оприлюднений для інформування громадськості, 26.12.2018 року на веб-сайті Київради (www.kievcity.gov.ua) в розділі «Регуляторна діяльність» проект рішення.

Станом на час винесення рішення судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, згідно інформації з офіційного інтернет-сайту Київської міської ради стан розгляду Проекту рішення визначений як «на розгляді комісії».

Не погоджуючись з діями відповідача щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», оприлюдненого на офіційному порталі Києва 03.09.2018 року, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, зокрема зазначив про відсутність підстав для ствердження про наявність порушень прав та інтересів Громадської організації ( її членів), або нанесення позивачу реальної шкоди.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Зазначена норма кореспондує з положеннями попередньої редакції Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенні в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави ( частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» врегульовано повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Статтею 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» врегульовано додаткові права Київської міської ради, пов'язані зі здійсненням містом Києвом столичних функцій.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Регуляторним актом, відповідно до ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема, є прийнятий уповноваженим регуляторним органом, до яких відносяться і органи місцевого самоврядування, офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

За приписами ст.9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Порядок діяльності Київської міської ради встановлений Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 року №579/579 (далі по тексту - Регламент). Даним Регламентом встановлена процедура підготовки та попереднього розгляду проекту регуляторного акта у формі рішення до винесення такого проекту регуляторного акта на пленарне засідання ради.

Зокрема, порядок розгляду постійною комісією Київради (окрім профільної) проекту рішення врегульовано ст.30 Регламенту, а ст. 31 Регламенту врегульновано порядок розгляду проектів рішень управлінням правового забезпечення діяльності Київради.

Згідно п.5 і 6 ст. 31 Регламенту після розгляду вказаними комісіями проекту рішення, профільна постійна комісія на найближчому засіданні, але не пізніше п'ятнадцяти днів з моменту надходження проекту рішення з відповідним правовим висновком, повторно розглядає проект рішення та за результатами його розгляду приймає висновок, яким: 1) підтримує проект рішення Київради, повторно підписує його та протягом семи днів з моменту прийняття відповідного висновку передає проект рішення до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення біля назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка «повторний розгляд: підтримано»; 2) відхиляє проект рішення та протягом семи днів з моменту прийняття відповідного висновку повертає його суб'єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення біля назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка «повторний розгляд: відхилено».

В такому разі суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання проекту рішення подати його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради.

Після про включення до порядку денного Проекту регуляторного акта Київської міської ради у вигляді рішення та прийняття на пленарному засіданні Київської міської ради рішення про затвердження порядку денного, в порядку визначеному ст. 32, 34 Регламенту, Проект рішення розглядається на пленарному засіданні Київради.

З аналізу наведених положень законодавства можна дійти висновку, що до моменту розгляду Київською міською радою на її пленарному засіданні проекту рішення (в тому числі проекту регуляторного акта у сфері господарської діяльності у формі рішення), з проведенням обговорення та голосування, проект рішення не є остаточним і не може порушувати прав фізичних осіб.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні та сторонами не надано документальних доказів включення до порядку денного пленарного засідання сесії Київської міської ради Проекту рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», а тому колегія суддів вважає, що вказаний Проект рішення не набув статусу остаточного рішення.

Також, колегія суддів бере до уваги те, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення відповідачем визначеного Регламентом та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» порядку підготовки та попереднього розгляду Проекту регуляторного акта у формі рішення, та/або відсутності у відповідача законодавчої компетенції на прийняття регуляторного акта з питань, що стосуються розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві позивачем ні у позовній заяві ні у апеляційній скарзі не зазначено.

З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача щодо підготовки та попереднього розгляду Проекту рішення ознак протиправності, та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині вимог про визнання протиправними дій Київської міської ради з підготовки проекту рішення, оприлюдненого 03.09.2018 року.

Посилання ж апелянта на те, що при вчиненні дій по підготовці регуляторного акту створено Проект, який суперечить рішенню Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.12.2017 року по справі №826/1598/15, яке має преюдиційне значення для даної справи, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки рішенням, на яке посилається апелянт, не було заборонено Київській міській раді вчиняти дії щодо підготовки проекту рішення «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві», а лише було скасовано попереднє рішення Київської міської ради від 04 вересня 2014 року №62/62 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" в частині підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2 додатку 1 та пункту 3.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано вимогу позивача про зобов'язання Київської міської ради утриматись від вчинення дій, спрямованих на прийняття рішення на основі Проекту рішення, оприлюдненого 03.09.2018 року, такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в ході розгляду даної справи не встановлено протиправності дій Київської міської ради в частині підготовки Проекту рішення, оприлюдненого 03.09.2018 року.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу громадської організації «Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг «Трудова співдружність» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2019 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Попередній документ
82078204
Наступний документ
82078206
Інформація про рішення:
№ рішення: 82078205
№ справи: 826/15668/18
Дата рішення: 29.05.2019
Дата публікації: 03.06.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки